Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.11.2022 р. № 1912/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування страхових платежів та в межах компетенції повідомляє.

Платникподатків у своємузверненніповідомив, що товариствоміз страховою компанією укладено на користь працівників договірдобровільного медичного страхування.

У зв’язку із набранням чинності з 01.01.2022 змін до Кодексу в частині оподаткування страхових платежів, внесених Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Як розуміти термін «нарахована» заробітна плата – як така, що підлягає до нарахування працівнику за місяць (оклад) чи та, що фактично нарахована в місяці сплати страхових внесків?

2. Яким чином порівнювати страховий платіж, який сплачується на початку або в середині місяця, із заробітною платою, що буде фактично нарахована у кінці місяця?

3. Якщо страховий платіж сплачується авансом за півроку/рік, то з якою сумою заробітної плати порівнювати – нарахованою за місяць чи за півроку/рік?

4. У разі сплати страхового платежу до нарахування заробітної плати також виникає питання щодо порядку сплати податків, якщо ж все ж таки страховий платіж перевищує 30 відс. заробітної плати. Згідно із п. 168.1.4 Кодексу якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі, податок сплачується до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). І у разі, якщо все ж таки виник обов’язок сплатити податок,  розмір якого може бути визначений лише в кінці місяця при нарахуванні заробітної плати, тобто після сплину трьох банківських днів з моменту сплати страхового платежу, то чи буде сплата податків розцінена податковими органами як сплата із запізненням?

5. Чи враховується «натуральний» коефіцієнт, зазначений у п. 164.5 ст. 164 Кодексу, для розрахунку суми страхового платежу в межах30 відс. від заробітної плати з метою порівняння (тобто, порівнювати суму сплаченого страхового платежу чи суму сплаченого страхового платежу, збільшену на «натуральний» коефіцієнт)?

6. Яким чином відображаються суми доходів та податки у додатку 4 ДФ об’єднаної звітності:

вся сума сплаченого страхового платежу із зазначенням податків у сумі, що розраховані від бази в розмірі перевищення 30 відс. заробітної плати одним рядком?

тільки та частина, яка підлягає оподаткуванню?

окремими рядками частина, що не оподатковується (в межах 30 відс. заробітної плати) та що оподатковується?

які ознаки доходів вказувати у додатку 4 ДФ в разі відображення двома окремими рядками?

Статтею 6 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85) передбачено, що медичне страхування відноситься до добровільного виду страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

При цьому ст. 3 Закону № 85 зазначено, що страхувальниками визнаються юридичні особи,фізичні особи – підприємці та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексудоговір добровільного медичного страхування –це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

При цьому страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – це плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування (ст. 10 Закону № 85/96).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас перелікдоходів, яківключаються до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платникаподаткувизначено п. 164.2  ст. 164 Кодексу, зокрема, сума страхових платежів (страхових внесків,страхових премій) за договорами добровільного медичного страхування сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такому працівнику (п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку,зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Згідно зп.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Щодо питань 1-3

Згідно із п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування працівників, сплачених роботодавцем – резидентом, яка не перевищує 30 відс. нарахованої заробітної плати протягом звітного податкового місяця.

Так, при розрахунку 30відс. граничної межі використовується заробітна плата, нарахована працівнику за місяць, у якому було фактично сплачено страховий платіж. При сплаті страхових внесків авансом за півроку/рік (інший період), порівняння здійснюється всієї суми авансового внеску із сумою заробітної плати, яка нарахована тільки у місяці такої сплати.

Щодо питань 4 та 5

Таким чином, якщо сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування працівників, сплачених роботодавцем – резидентом, перевищує 30 відс. нарахованої заробітної плати протягом звітного податкового місяця, то дохід у вигляді суми такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків і оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Крім того, відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексупід час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт;
Сп– ставкаподатку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Враховуючи те, що сплата страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування працівників юридичною особою здійснюється в грошовій формі та відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16
п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників включається сума страхових платежів (страхових внесків) у вигляді перевищення 30 відс. нарахованої заробітної плати, то податковий агент при нарахуванні (виплаті) такого доходу зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу без урахування п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Щодо питання 6

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансівУкраїни від 15.12.2020 № 773) (далі – Порядок).

Так, згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку показники графи 6 «Ознака доходу» додатку 4ДФ до Розрахунку заповнюються наступним чином:

«101» – доходиу вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), крім доходів, зазначених в абзаці третьому п. 4 підрозділу 1 розділу XX Кодексу;

«125»– сума страховихплатежів (страхових внесків, страхових премій), сплачена за платника податку чи на його користь роботодавцем-резидентом за свій рахунок, відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Тобто під вказаною ознакою доходу відображається вся сума сплаченого страхового платежу (як сума в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати, так і сума перевищення граничного розміру).

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідноіз п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.