Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.11.2022 р. № 1915/ІПК/99-00-16-01-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо довідки, яка підтверджує податковий статус нерезидента, з метою застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством було сплачено доходи на користь резидентів Королівства Бельгії, якими з метою застосування Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Бельгії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – Конвенція) надано довідки (сертифікат резидента Королівства Бельгії) з апостилем, сформовані в електронному вигляді, оскільки останнім часом компетентний орган (Міністерство фінансів) Королівства Бельгії не видає паперові версії таких довідок.

З урахуванням вимог до документу, який підтверджує іноземну резиденцію, встановлених відповідними положеннями ст. 103 Кодексу, заявник просить підтвердити таке:

Товариство може використовувати довідку, видану компетентним органом Королівства Бельгія в електронному вигляді (належним чином легалізовану та перекладену відповідно до законодавства України) як підставу для застосування Конвенції;

довідка, видана компетентним органом Королівства Бельгія, засвідчена штампом апостиль в електронному вигляді, відповідає поняттю належним чином легалізованого офіційного документу, враховуючи те, що проставлення штампу апостиль бельгійським зовнішньополітичним відомством наразі здійснюється виключно в електронному вигляді.

Пунктом 103.2 ст. 103 Кодексу, якою встановлено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, визначено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з положеннями п. 103.5 ст. 103 Кодексу довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Таким чином, положення порядку, встановленого ст. 103 Кодексу, крім тих, які стосуються форми зазначеної довідки, не містить інших застережень, зокрема щодо способу видачі цієї довідки компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України.

Положення Конвенції, яка є чинною в українсько-бельгійських податкових відносинах з 25.02.1999, застосовуються „до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав” (ст. 1) і поширюються на існуючі податки, одним з яких, зокрема в Україні, є „ податок на прибуток підприємств” (ст. 2).

Для цілей цієї Конвенції термін „компетентний орган” означає стосовно Королівства Бельгії – „Міністра фінансів Бельгії або його повноважного представника” (п.п. „і” п. 1 ст. 3 Конвенції).

Таким чином, згідно з порядком, встановленим ст. 103 Кодексу, резидент України, який виплачує резиденту Бельгії доходи із джерелом їх походження з України, має право на самостійне застосування зменшеної ставки податку чи звільнення від оподаткування, передбачених Конвенцією на час виплати цих доходів, якщо фактичним власником – нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), видану компетентним органом Королівства Бельгії (за формою та у спосіб, встановленими бельгійським законодавством), яка відповідає зазначеним у п. 103.5 ст. 103 Кодексу вимогам щодо легалізації та перекладу на українську мову офіційних документів, виданих іноземними компетентними органами, у порядку, встановленому законодавством України.

Статтею 13 Закону України „Про міжнародне приватне право” визначено, що документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Згідно з положеннями Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, вчиненої в Гаазі 5 жовтня 1961 року, яка набрала чинності для України 22.12.2003 (далі – Гаазька Конвенція), єдиною формальною процедурою, яка може вимагатись для засвідчення офіційних документів, які використовуються на території держав-учасниць цієї Конвенції, має бути проставлення компетентним органом держави, в якій був складений документ, апостилю. Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).

За інформацію, розміщеною на офіційних сайтах Гаазької конференції з міжнародного приватного права (www.hcch.net), Міністерства закордонних справ України (www.mfa.gov.ua) та Міністерства юстиції України (www.minjust.gov.ua), Бельгія є однією з договірних держав - учасниць Гаазької Конвенції.

Разом з тим звертаємо увагу, що Кодексом регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та визначаються повноваження контролюючих органів, до функцій яких належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на такі контролюючі органи (п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу).

Таким чином, надання роз’яснень з питань, які стосуються засвідчення іноземних офіційних документів, зокрема необхідності та особливостей проведення щодо таких документів процедур легалізації та апостилізації, не належить до повноважень ДПС. Питання, пов’язані із проведенням зазначених процедур, зокрема щодо встановлення відповідності документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав і засвідчених штампом апостиль в електронному вигляді, поняттю належним чином легалізованого офіційного документу, належать до компетенції МЗС та Мінюсту.

Відповідно до п. 52⁸ та п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу перебіг строків, встановлених ст. 52 і ст. 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі, тимчасово зупиняється.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).