Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.11.2022 р. № 1922/ІПК/99-00-04-01-04-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                                      Товариства  щодо надання роз’яснення з питання справляння плати за землю, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило про наявність у користуванні земельних ділянок державної власності та, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (далі – Постанова), запитує, чи застосовується ця Постанова на порядок справляння Товариством плати за землю.

Постанова прийнята відповідно до Закону України від 1 квітня 2022 року № 2181-IX «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна». В частині нерухомого майна дія Закону України від 3 жовтня 2019 року № 157-ІХ «Про оренду державного та комунального майна» (далі – Закон № 157) поширюється на єдині майнові комплекси та нерухоме майно у вигляді будівель, споруд, приміщень, а також їх окремих частин (частина перша ст. 3 Закону № 157).

Згідно з частиною другою ст. 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, земельна ділянка у контексті Закону № 157 може розглядатися як складова частина підприємства як єдиного майнового комплексу.

Товариство у зверненні не повідомило, чи є земельні ділянки державної власності, якими воно користується, частиною орендованого ним єдиного майнового комплексу.

Договірні відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», а питання орендної плати як форми справляння плати за землю – Кодексом.

Згідно з п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Кодексу орендна плата – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди. Підставою для нарахування орендної плати є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Враховуючи зазначене, Постанова може бути підставою для зміни порядку справляння Товариством плати за землю лише у разі оренди єдиного майнового комплексу, до складу якого входять земельні ділянки.

Порядок справляння плати за землю у період дії воєнного стану в Україні врегульовано п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу.

Зокрема, платники плати за землю на період з 01 березня 2022 року по                    31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, набули права не нараховувати та не сплачувати плату за землю за земельні ділянки в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, перелік яких визначається  Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік територій).

Станом на дату надання відповіді Перелік територій Кабінетом Міністрів України не визначений.

З набранням чинності відповідного рішення Уряду щодо визначення Переліку територій Товариство зможе скорегувати свої податкові зобов’язання з плати за землю відповідно до Кодексу.

Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 102.9 ст. 102 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Кодексу).