Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2022 р. № 1949/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) розглянула звернення ТОВ …… щодо окремих питань, пов’язаних з оподаткуванням податками і зборами операцій з надання доступу до контент-послуг, і у межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з нормами ПКУ, які діяли у 2021 році.

Платник податків у зверненні повідомив, що з метою збільшення бази постійних абонентів розробляє та запроваджує різноманітні акції, програми лояльності для абонентів.

Однією з таких послуг є мобільний додаток ТВ+.

В рамках акції компанія одноразово строком на 21 день за акційною ціною 1 грн пропонує здійснення першого замовлення доступу до контент-послуги для всіх абонентів, які раніше не користувалися нею. Тобто ціна 1 грн публічна та діє для абонентів, які є з компанією взаємно незалежними юридично та фактично володіють достатньою інформацією про всі умови першого замовлення доступу до контент-послуг. 

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань практичного застосування п. 188.1 ст. 188 ПКУ та
п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та пояснити:

Чи є ціна 1 грн для пробного періоду у разі здійснення першого замовлення доступу до контент-послуги ТВ+ звичайною?;

Чи може вважатися ціна 1 грн, яка пропонується усім новим абонентам,  індивідуальною знижкою і, відповідно, оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб і військовим збором?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

        Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 розділу І ПКУ(підпункт 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Ринкова ціна– ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

 

Щодо першого питання

Правові основи оподаткування податку на додану вартість (далі – ПДВ) встановлено розділом VПКУ та підрозділом 2 розділу XX «Прикінцеві положення» ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14
пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі –Порядок № 1307).

Відповідно до пунктів 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послугна дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 розділу V ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / звичайна ціна / балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 Порядку№ 1307 (15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 розділу V ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що у розглянутій ситуації для операцій з надання доступу до контент-послугбазу оподаткування ПДВ необхідно визначати відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, а саме виходячи із договірної вартості таких послуг з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, яка при цьому не може бути нижче звичайних цін.

При цьому,якщо така договірна ціна є нижчою за звичайні ціни, то за операцією з надання доступу до контент-послугпостачальник (платник ПДВ) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи із вказаної вище бази оподаткування, та з урахуванням правил, передбачених пунктом 15 Порядку № 1307, скласти дві податкові накладні:

одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання                (1 грн);

іншу - на суму, розраховану виходячи із звичайної ціни.

Щодо отримання офіційної інформації про ринкові ціни (ціни, що склалися на ринку товарів/послуг), то ДПС рекомендує звернутися до:

Міністерства економіки України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної цінової політики та формування державної політики з контролю за цінами;

державних органів статистики.

Також можуть бути використані інші джерела, які містять інформацію щодо цін на ринку відповідних послуг.

 

Щодо другого питання

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IVПКУ, відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб єфізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування фізичної особи –резидентає загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПКУ).

Відповідно до підпункту«е»підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУдо загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платникаподаткувключаєтьсядохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крімвипадків, передбаченихстаттею 165 ПКУ) у виглядівартостібезоплатноотриманихтоварів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайноїціни, а такожсумизнижкизвичайноїціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуальнопризначеної для такого платникаподатку, крімсум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 ПКУ.

Якщододаткові блага надаються у негрошовійформі, сума податкуоб'єктаоподаткуванняобчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5
статті 164 ПКУ.

Додаткові блага – цекошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПКУ ставка податку становить
18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 статті 167 ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичнихосібдо бюджету здійснюється у порядку, встановленомустаттею 168 ПКУ.

Таким чином, у разі якщо юридичною особою на користь фізичних осіб надаються послуги за ціною (вартістю) нижче ніж їх звичайна ціна (вартості), то з метою оподаткування дохід у розмірісуми знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.