Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2022 р. № 1960/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з надання фінансових гарантій, та з урахуванням листа Міністерства фінансів України (далі – Лист від 30.09.2022), керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є уповноваженим гарантом, що внесений до реєстру гарантів Державної митної служби України, до якого звертаються суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності з метою отримання фінансових гарантій (гарантій, що надаються у вигляді документа).

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо оподаткування ПДВ операцій з надання фінансових гарантій, які надаються у порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України (далі – МКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, МКУ та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і частина друга статті 1 розділу І МКУ).

Відповідно до пунктів 5.1-5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Загальні положення щодо забезпечення сплати митних платежів визначено главою 44 розділу Х МКУ з урахуванням норм, визначених пунктами 9¹⁶ - 9²⁰ розділу XXI МКУ.

Згідно зі статтею 305 глави 44 МКУ у випадках, визначених МКУ, виконання обов'язку із сплати митних платежів забезпечується шляхом надання митним органам забезпечення сплати митних платежів у способи, встановлені                 статтею 308 глави 44 МКУ.

Статтею 310 глави 44 МКУ визначено, що гарантія є зобов'язанням гаранта щодо виплати на вимогу митного органу коштів у межах розміру гарантії та в порядку і строки, визначені МКУ, у разі невиконання особою обов'язку із сплати митних платежів.

Гарантії можуть бути таких видів:

1) індивідуальна гарантія, яка забезпечує суму митних платежів щодо товарів, що підлягають митному оформленню за однією митною декларацією;

2) загальна гарантія, яка забезпечує суму митних платежів щодо товарів, що підлягають митному оформленню за декількома митними деклараціями.

Гарантія видається гарантом особі, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, у формі документа.

Гарантії надаються митним органам у паперовій або електронній формі.

Разом з цим пунктом 9¹⁶ розділу XXI МКУ встановлено, що незалежний фінансовий посередник, який до 01 липня 2024 року набув статусу фінансової установи та отримав ліцензію фінансової компанії, до якої включено право на провадження діяльності з надання гарантій, продовжує провадити діяльність з надання гарантій у порядку та на умовах, визначених МКУ та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Поняття «гарантія» визначено статтею 560 ЦКУ. Так, відповідно до частини першої статті 560 ЦКУ за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та            підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ встановлено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов’язаних з переказом коштів, з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування затверджено постановою Національного банку України                         від 01.08.2017 № 73 (далі – Перелік № 73).

Операції з надання, авізування гарантій та виконання операцій за наданими/авізованими гарантіями, містяться у Переліку № 73, тобто, є операціями з розрахунково-касового обслуговування.

Водночас, під терміном «розрахунково-касове обслуговування» розуміються послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, у тому числі у вигляді електронного документа, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) такого клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами (пункт 1.37 статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). 

З огляду на викладене та враховуючи позицію, викладену у Листі                         від 30.09.2022, Міністерством фінансів України для цілей оподаткування ПДВ рекомендовано розглядати безпосередньо економічну сутність операцій незалежних фінансових посередників з надання фінансових гарантій митним органам, а не суб’єкта (надавача фінансової гарантії), який здійснює такі операції.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).