X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2022 р. № 1963/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавстваі в межах компетенції повідомляє.

Банк надає банківські послуги населенню та суб’єктам господарювання, зокрема, здійснює видачу готівки уповноваженим фізичним особам суб’єктів господарювання.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання чи зобов’язаний платник, відповідно до вимог Кодексу, в зазначеній ситуації отримувати від уповноважених фізичних осіб суб’єктів господарювання Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичнихосіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок). 

Згідно із частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, ст. 168 якого встановлено порядок нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

Так, згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 351 Кодексу.

Таким чином, положеннямирозділуIV Кодексу не встановлено вимогу щодо надання Розрахункупри видачібанком готівки уповноваженим фізичним особам суб’єктів господарювання.

Крім того, абзацом першим п. 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Інструкція
№ 22) встановлено, що банк приймає розрахункові документи на виплату оподатковуваного доходу, визначеного розділом IV Кодексу, лише за умови одночасного подання податковим агентом розрахункового документа на перерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб із суми доходу / розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 1 Кодексу, або документального підтвердження його сплати раніше.

При цьому розрахунковий документ –це документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача (п. 1.4 Інструкції № 22).

Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до Інструкції № 22 (п. 2.1 Інструкції № 22).

Пунктами 4 та 8 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року
№ 679-XIV «Про Національний банк України» передбачено, що до функцій Національного банку України належать, зокрема, встановлення для банків правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі.

Отже, питання визначеннярозрахункових документів належить до компетенції Національного банку України.

Зауважуємо, що відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно із п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платниківподатків та контролюючихорганівзупиняєтьсяперебігстроків, визначенихподатковимзаконодавством та іншимзаконодавством, контроль за дотриманнямякогопокладено на контролюючіоргани, крімвипадків, передбаченихзазначенимпідпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.