Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ПОЛТАВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.01.2018 р. № 238/ІПК/16-31-13-02-20

Головне управління ДФС у Полтавській області відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) розглянуло запит від ... за № ... щодо застосування норм Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) фермерським господарством, вхідний до ГУ ДФС в області від ... № ... та у межах компетенції повідомляє наступне.

У частині другій ст. 2 Закону №2464 зазначено, що виключно Законом №2464 визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом №2464, або в частині, що не суперечить Закону №2464 (п. 1 ст. 2 Закону № 2464).

З 01.01.2018, згідно з п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску.

Відповідно до частини 1 ст. З Закону України від 19.06.2003 за №973 «Про фермерське господарство» (далі - Закон №973) членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягай 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Згідно з частиною четвертою ст. 1 Закону України №973 фермерське господарство підлягає державній реєстрації, зокрема, як юридична особа.

Порядок утворення, діяльності юридичних осіб регламентується Господарським та Цивільним кодексами України.

Законодавством про єдиний внесок не передбачено пільг та виключень для платників єдиного внеску щодо виду їх діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (далі - роботодавці).

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 за №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону №2464).

Для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) єдиний внесок встановлено в розмірі 22 відсотків до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону №2464).

Роботодавці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина восьма с. 9 Закону №2464).

Законодавством про єдиний внесок у 2018 році не передбачено змін для роботодавців в частині нараховування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Відповідно до облікових даних ІС «Податковий блок» ... є головою та одночасно керівником і засновником ФГ «...».

Отже, юридична особа ФГ «...» (роботодавець) використовує працю фізичної особи ..., який виконує функції керівника вказаної організації.

Трудові відносини з усіма працівниками регулює Кодекс законів про працю України.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423 затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України (далі - Положення №423), відповідно до п. 1 якого, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці та соціальної політики, трудових відносин, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування .

Одними з основних завдань Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері трудових відносин та здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю (п. 3 Положення №423).

Також, Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань інформує в межах повноважень, передбачених законом, та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (пп. 103 п. 4 Положення №423).

З огляду на викладене, питання нарахування заробітної плати керівнику у разі відсутності доходу від господарської діяльності підприємства знаходиться в правовому полі Мінсоцполітики.

Крім того, повідомляємо, що з метою сплати єдиного внеску ФГ «...», додаткова реєстрація фермерського господарства в контролюючих органах не передбачена.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.