Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.11.2022 р. № 1982/ІПК/99-00-07-04-02-06

Державна податкова служба України за результатом розгляду звернення   платника податків щодо надання податкової консультації та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є імпортером одноразових електронних сигарет, здійснює оптову та роздрібну торгівлю підакцизними товарами, зокрема, одноразовими електронними сигаретами, і просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Що саме імпортер платник податків має вказувати при роздрібній торгівлі одноразових електронних сигарет у рядках 10, 21, 22 рядок «Акцизний податок» в розрахункових документах (чеках програмних РРО) та надати приклад заповнення?

2. Яку ставку ПДВ потрібно вказувати імпортеру платнику податків при роздрібній торгівлі одноразових електронних сигарет в розрахункових документах (чеках програмних РРО) та від якої суми повинна вказуватись ця ставка ПДВ (від суми реалізації товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) чи від суми максимальних роздрібних цін (далі – МРЦ)) та надати приклад заповнення?

3. Що саме потрібно вказувати імпортеру платнику податків при роздрібній торгівлі одноразових електронних сигарет в розрахункових документах (чеках програмних РРО) у рядках, пов’язаних з акцизним податком (зазначати 0% чи 5%) та від якої суми повинна вказуватись ця ставка акцизного податку (від суми реалізації ТМЦ чи від суми МРЦ) та надати приклад заповнення?

4. Чи можуть компанії, що придбали у платника податків одноразові електронні сигарети, здійснювати подальшу роздрібну реалізацію цього товару за цінами вище МРЦ (наприклад шляхом множення суми вказаної в МРЦ на сплачений акцизний податок - 5%)?

З метою надання відповіді на поставлені питання, слід зазначити, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу). Крім того, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України                 від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

 

Щодо питання 1.

Як вже зазначалося, правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Його дія поширюється на усіх СГ, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265);

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2 статті 3 Закону        № 265).

Крім того, статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або програмних РРО (далі – ПРРО) чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 1 розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), визначено, що форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків СГ для підтвердження факту, зокрема: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, мають відповідати його вимогам.

Так, пунктами 1 та 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком.

Одним з таких обов’язкових реквізитів є, зокрема:

назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

Враховуючи викладене, при роздрібній торгівлі одноразовими електронними сигаретами із застосуванням РРО/ПРРО платнику податків необхідно дотримуватись усіх вимог щодо змісту та форми розрахункових документів, наявності обов'язкових реквізитів у розрахункових документах/електронних розрахункових документах, визначених  пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13.

 

Щодо питання 2.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,  інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Підпунктом 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що МРЦ – це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Кодексу. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 і 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Пунктом 194.1 статті 194 Кодексу встановлено, що операції, зазначені у статті 185 Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, яка є основною (20 відсотків).

Згідно з пунктом 189.18 статті 189 Кодексу у разі постачання тютюнової продукції (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах), для якої встановлені МРЦ, при її постачанні на митній території України базою оподаткування є МРЦ таких товарів без урахування податку на додану вартість.

Пунктом 197.27 статті 197 Кодексу визначено, що звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України тютюнової продукції, для якої встановлені МРЦ, крім операцій:

а) з першого постачання таких товарів їх виробниками;

б) з першого постачання таких товарів суб'єктами господарювання, які пов'язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі – контрольовані суб’єкти господарювання). Перелік суб'єктів господарювання, пов'язаних відносинами контролю з виробниками, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі;

в) із ввезення таких товарів на митну територію України та їх першого постачання імпортером на митній території України.

З урахуванням норм пунктів 189.18 статті 189 та 197.27 статті 197 Кодексу операція з першого постачання імпортером на митній території України ввезеної таким імпортером тютюнової продукції, для якої встановлені МРЦ (у тому числі якщо таке перше постачання здійснюється імпортером у роздріб), підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 відсотків, при цьому базою оподаткування, на яку нараховуються податок, є МРЦ такої продукції.

У разі, якщо реалізація імпортером тютюнової продукції через магазин роздрібної торгівлі не є першим постачанням ввезеної імпортером тютюнової продукції, то така операція звільняється від оподаткування ПДВ.

А отже, при роздрібній торгівлі одноразовими електронними сигаретами у розрахункових документах ставка ПДВ не зазначається.   

 

Щодо питання 3 та 4.

Із внесенням змін до Бюджетного кодексу України Законом України         від 21 квітня 2022 року № 2218-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» з 01.05.2022 набули чинності норми Закону № 1914 стосовно перенесення на виробників та імпортерів обов’язку сплачувати (у розмірі 5 відс.) акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання (далі – СГ) роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – тютюнові вироби).

  Водночас, відповідно до пункту 40 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу, тимчасово, до 1 січня 2023 року, сплата акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну), вироблених до 1 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 1 квітня 2022 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 1 квітня 2022 року.

Базою оподаткування підакцизного товару (продукції) із застосуванням адвалорних ставок є вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, та вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими виробником/імпортером максимальними роздрібними цінами на такі товари (продукцію), з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (підпункт 214.1.1 та підпункт 214.1.2 пункту 214.1 статті 214 Кодексу).

Як вже зазначалось, максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

 Отже, для платника податків, який здійснює роздрібну торгівлю одноразових електронних сигарет здійснювати таку торгівлю необхідно з дотриманням та врахуванням вимог підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Кодексу та пункту 2 розділу ІІ Положення № 13.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.