Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.11.2022 р. № 1987/ІПК/99-00-05-01-02-06

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства, надісланого листом Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо застосування постанови Правління Національного банку України від 04 квітня 2022 року № 68 при виконанні контракту з експорту товару та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПК України), повідомляє.

Згідно наведеної у зверненні інформації Підприємством 11.03.2022 укладено контракт з німецькою компанією (далі - контрагент) на поставку товару (насіння соняшника власного виробництва). Підписано специфікацію, в якій визначено строки оплати – 365 днів з дня підписання специфікації. На виконання контракту почалася поставка товару, яка ще триває.

Постановою Правління Національного банку України від 04 квітня 2022 року № 68 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18», яка набрала чинності з 04 квітня 2022 року, тимчасово скорочені граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 365 до 90 календарних днів (застосовуються до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 05 квітня 2022 року), у зв’язку з чим Підприємство звернулося до контрагента щодо зміни строків оплати з 365 до 90 днів, на що отримало відмову.

У зв’язку з цим у платника виникли такі питання:

1. Чи стосуються встановлені постановою Правління НБУ від 04 лютого 2022 року № 68 90-денні граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом на раніше укладений контракт та специфікацію на поставку товару, підписані Підприємством 11.03.2022, в якому зафіксований обов’язок контрагента провести оплату впродовж 365 днів?
2. Чи наступає відповідальність Підприємства, враховуючи аргументовану відмову контрагента зменшувати передбачені контрактом строки проведення розрахунків?
3. Як діяти Підприємству щоб не підпадати під передбачені законодавством України санкції за надходження валюти від продажу товарів поза 90-денним строком, з огляду на обов’язковість виконання поставок товару та відмову контрагента зменшувати контрактні строки розрахунків?

Щодо питання 1

Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) визначені правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлена відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Відповідно до частин першої і третьої статті 3 Закону № 2473 відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Статтею 13 Закону № 2473 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Згідно Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5  (далі – Положення № 5) встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів 365 календарних днів.

Для запобігання виведенню капіталу за кордон і недопущення виникнення макроекономічних дисбалансів постановою Правління НБУ від 04 квітня 2022 року № 68 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від  24 лютого 2022 року № 18», яка набрала чинності з 04 квітня 2022 року, тимчасово скорочено граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 365 до 90 календарних днів, які застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

07 червня 2022 року Національний банк України постановою № 113 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18», яка набрала чинності з 08 червня 2022 року збільшив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 90 до 120 календарних днів.

07 липня 2022 року Національний банк України постановою № 142 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18», яка набрала чинності з 08 липня 2022 року збільшив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 120 до 180 календарних днів.

Нові вимоги застосовуються до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 05 квітня 2022 року. Для операцій, що проводились до відповідної дати, граничні строки розрахунків становлять 365 днів.

Отже по всіх експортно-імпортних операціях, які було розпочато до 05 квітня 2022 року діє 365-денний, а з 05 квітня 2022 року діє 180-денний строк розрахунків, при цьому дату початку і дату закінчення операцій з експорту слід визначати так: день початку нагляду – день експорту товару; день закінчення нагляду – це день оплати такого товару закордонним покупцем (контрагентом).

Щодо питання 2

Відповідальність за порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями визначена частиною п’ятою статті 13 Закону  № 2473 і передбачає нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

 Тобто пеня, яка нараховується з першого дня, який настає за граничним днем валютного нагляду, та становить 0,3% від суми неотриманої оплати за договором (вартості товару, який не був поставлений) – за кожний день прострочення; валюта пені – гривня, якщо контракт укладений у гривні, та гривневий еквівалент за курсом НБУ на дату виникнення заборгованості – якщо контракт укладений в іноземній валюті, однак загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати загальної суми неодержаних коштів за договором (вартості непоставленого товару).

При цьому, на період дії воєнного стану та СOVID-карантину ніяких винятків щодо даної пені немає, так як пеня визначена не ПК України, а спеціальним Законом № 2473, норми якого мають перевагу над нормами іншого законодавства згідно вимог статті 3 Закону № 2473, у тому числі і ПК України.

Щодо питання 3

Згідно з підпунктом 1 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7), банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу І Положення № 5 незначний розмір валютної операції – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим  НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України від 06.12.2019 № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який на сьогодні складає 400 тис. гривень.

Тобто, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми, а загальна сума операції підлягає валютному нагляду, у разі порушення граничних строків розрахунків за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій, пеня на суму заборгованості не нараховується.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2473 у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 2473 у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. 

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

За умови дотримання визначених законодавством термінів розрахунків, зокрема за експортними операціями, здійсненими до 05 квітня 2022 року – 365 календарних днів, а з 05 квітня 2022 року – 180 календарних днів, у резидента відсутня відповідальність.

В свою чергу за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідальність настає з наступного дня після закінчення граничного терміну розрахунків та становить 0,3% від суми неотриманої оплати за договором (контрактом).

У разі порушення контрагентом термінів розрахунків за контрактом законодавством передбачено підстави для уникнення відповідальності (нарахування пені) за умови дотримання вимог визначених частинами шостою, сьомою статті 13 Закону № 2473, відповідно.

Згідно з пунктом 102.9 статті 102 та пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні та на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.