Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.02.2023 р. № 229/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду                  звернення Господарства щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства щодо обігу пального та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Господарство повідомляє, що має у власності та користуванні велику кількість сільськогосподарської техніки (трактори, комбайни тощо). Господарство має ліцензію на право зберігання пального для власного споживання.

Як зазначено у зверненні, Господарство надає своєю (власною або орендованою) технікою послуги іншим суб’єктам господарювання по обробці їхніх земельних ділянок за обов’язкової умови, що суб’єкти господарювання, яким надаються послуги, здійснюють заправку сільськогосподарської техніки власним пальним.

Враховуючи зазначене Господарство запитує, чи зобов’язане воно бути платником акцизного податку (подавати звітність з акцизного податку, нараховувати чи сплачувати акцизний податок) з господарських операцій щодо надання послуг по обробці земельних ділянок іншим суб’єктам господарювання із залученням виключно пального отримувача послуг (тобто не власного пального), яким заправлено сільськогосподарську техніку?

 

До зазначеного запитання.

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію, зокрема пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Згідно із п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, зокрема, при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті «б» цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Отже, враховуючи зазначене, не вважатиметься реалізацією пального заправлення пальним власної чи орендованої сільськогосподарської техніки, та техніки за договорами підряду при одночасному виконанні умов зазначених в підпунктах «а», «б», «в» п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, в іншому випадку суб’єкту господарювання необхідно зареєструватися платником акцизного податку, зареєструвати акцизні склади складати та реєструвати акцизні накладні на реалізацію пального.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України від 16.01.2003                        № 435-IV (далі – Цивільний кодекс) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто, а у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст. 902 Цивільного кодексу).

У разі здійснення суб’єктами господарювання операцій, які є операціями з реалізації пального у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, у таких суб’єктів виникає обов’язок, зокрема: реєстрації платником акцизного податку (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу), складання та реєстрації акцизних накладних (п. 231.1 ст. 231 Кодексу), подання декларації акцизного податку              (п. 49.2 ст. 49 Кодексу).

Згідно із п.п. б п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад – це, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення,

оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Відповідно до п.п. в – г п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом, зокрема приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Відповідно до п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Згідно з п.п. б п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу платники податку - розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Отже, Господарство, яке є платником єдиного податку четвертої групи, та як зазначено у зверненні, надає своєю (власною або орендованою) технікою послуги іншим суб’єктам господарювання по обробці їхніх земельних ділянок, з заправленням зазначеної техніки отримувачем послуг, не буде розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, якщо воно одночасно:

1) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), незалежно від загальної місткості розташованих у приміщенні або на території ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є Господарство;

2) використовує пальне виключно для потреб власного споживання;

3) не здійснює операцій з реалізації пального, зокрема, реалізації та зберігання пального іншим особам.

Слід зазначити, що до звернення Господарства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій.

Інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).