Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.02.2023 р. № 237/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо роз’яснення окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається згідно норм, які діяли в 2021 році.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи зобов’язаний платник при перерахуванні заробітної плати зазначати період виплати в розрахунковому документі на виплату/перерахування заробітної плати і чи може банк виконувати розрахунковий документ на перерахування заробітної плати у разі, якщо в документі на перерахування не зазначено період виплати?
2. Чи може банк виконувати розрахунковий документ на перерахування оподатковуваного доходу, зокрема, заробітної плати у разі, якщо податковим агентом одночасно подано платіжні документи на перерахування податків, а саме податку на доходи фізичних осіб та військового збору, але в призначені платіжного доручення на перерахування податків платником не зазначено, що це податок саме із заробітної плати та не зазначено період нарахування податків із заробітної плати?
3. Що мається на увазі під визначенням «період виплати/період нарахування», це місяць та рік або можливо вказувати тільки рік?
4. Чи повинен банк визначити суму заробітної плати за кожний виплатний період окремо (окремо за лютий, окремо за січень,окремо за березень)? Чи лише достатньо визначити, що загальна сума, сплачена за цими документами, складає не менше 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в єдиному документі на переказ?

Порядок заповнення реквізиту "Призначення платежу" розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 (у редакції наказу Міністерства фінансів Українивід 31 грудня 2020 року № 847) (далі – Порядок № 666).

Згідно з розділом І Порядку № 666 реквізит «Призначення платежу» розрахункового документу заповнюється, зокрема:

поле №4:

друкується розділовий знак ";";

друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною реквізиту "Призначення платежу" електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу ";" не допускається.

Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35¹Кодексу центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (далі – Порядок № 321).

Відповідно до п. 1 Порядку № 321 для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку № 666.

Згідно з розділом ІІ Порядку № 666реквізит "Призначення платежу" розрахункового документа складається з 14 обов’язкових полів, зокрема:

заповнюється розділовий знак ";"*;

заповнюється роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту "Призначення платежу" електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу ";" не допускається.

Враховуючи викладене, поле № 4 або поле № 11 реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документу на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, містить роз’яснювальну інформацію про призначення платежу та заповнюється платником податків у довільній формі.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до частини другої ст. 24 Закону № 2464 банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України та центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення.

Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 09вересня 2013 року № 453 (далі – Порядок № 453), який розроблений відповідно до ст. 24 Закону № 2464, регулює механізм прийняття банками грошових чеків, платіжних доручень та інших розрахункових документів на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Пунктом 2 Порядку № 453 передбачено,що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.

Якщо в розрахункових документах або документах на переказ готівки сума єдиного внеску менша, ніж 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки та/або платіжні доручення, та/або інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати разом з оригіналом довідки-розрахунку, погодженим з органом доходів і зборів за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Оскільки частка єдиного внеску, що підлягає контролю банками, на виконання вимог ст. 24 Закону № 2464, у зв’язку із встановленням для платників, визначених частиною першою ст. 4 Закону № 2464,єдиного внеску встановлена на рівні 22 відс.до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464), ДПС висловлювала прохання при прийнятті від платників єдиного внеску грошових чеків, платіжних доручень та інших розрахункових документів на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок контролювати сплату сплату єдиного внеску у розмірі не менше 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної у грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах, всі інші норми Порядку № 453 не змінились.

Таким чином, у разі якщо платником єдиного внеску надано до банку розрахунковий документ на видачу коштів для виплати заробітної плати, у якому зазначена загальна сума заробітної плати, але сплата єдиного внеску здійснювалася по кожному місяцю окремо, то з метою виконання норм частини другої ст. 24 Закону № 2464 та Порядку № 453, банк має проконтролювати сплату єдиного внеску у розмірі не менше 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в розрахунковому документі.

Крім того, Національний банк України виконує функції, визначені ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХІV «Про Національний банк України», зокрема, встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.

Отже, з питань, які стосуються проведення банківських операції доцільно звернутися до Національного банку України.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введеннявоєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якогопокладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 Кодексу).