X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.02.2023 р. № 250/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням висновків адміністративного суду м. …, викладених у рішенні від ….. (справа № ….) надає нову індивідуальну податкову консультацію щодо оподаткування процентів, отриманих згідно договору позики і повідомляє.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регламентуються Кодексом, відповідно до якого позика – це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами позичальнику на визначений строк із зобов’язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики (п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, кошти, надані фізичною особою іншій фізичній особі, за договором позики у розумінні Кодексу не є позикою, оскільки її можуть надавати тільки фінансові установи (резиденти).

Водночас п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що фінансова допомога – це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому.

Крім того, п.п. 1.7 п. 16 1підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (п.п. «б» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім визначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 цієїстатті).

Крім того, вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу.

Так, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загальногорічного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів(п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається, зокремафізична особа, яка не має статусу суб'єктапідприємницькоїдіяльностіабо не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, щопровадить незалежну професійнуд іяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлено ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до Кодексу.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичнихосіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крімв ипадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

При цьомуфізична особа зобов’язанасамостійно до 01 серпня року, щонастає за звітним, сплатитисумиподатковихзобов’язань, зазначені в поданій нею податковійдекларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

У висновках, викладених у рішенні …. адміністративного судум. …зазначено: «відповідно до п.п. «б» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання.

За таких умов, суд доходить висновку, що грошові кошти, які позивач отримав від боржників є саме відсотками внаслідок прострочення виконання ними договірних зобов’язань та не повинні включатися до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, а отже з таких сум не повинні сплачуватись відповідні податки і збори».

Зауважуємо, що згідно з положеннями ст. 52 Кодексу, ця консультація надана з урахуванням висновків, викладених у рішенні …. адміністративного судум. …. від … (справа № ….), має індивідуальний характер і може використовуватися виключно …..