X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.11.2022 р. № 2049/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) з питань практичного застосування норм податкового законодавства щодоліцензування пального, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство у звязку з відключенням електричної енергії, для безперебійної роботивиробничої бази використовує (дизельний) генератор. Придбане для цього генератора пальне заливається до його паливного баку.

Товариство запитує:

Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію для зберігання/використання пального в баку генератора електричної енергії?

Щодо зазначеного питання.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями ( далі – Закон № 481).

Згідно із положеннями Закону № 481, всі види діяльності, зазначені в цьому Законі, здійснюються на підставі відповідної ліцензії.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481:

ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Порядок видачі ліцензій на здійснення, зокрема, діяльності із зберігання пального визначено ст. 15 Закону № 481.

Згідно із ст. 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності у них ліцензії на право зберігання пального.

Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (частина дев'ятаст. 15 Закону № 481).

Згідно із частиною двадцятою ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують (частина двадцять друга ст. 15 Закону № 481).

Відповідно до п.п. 14.1.6. п.14.1 ст. 14 Кодексуакцизний склад – приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема, але не виключно, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Враховуючи викладене та виходячи з аналізу норм Кодексу та Закону № 481, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У разі, якщо Товариствовикористовує дизельний генератордля безперебійного забезпечення електричною енергією виробничої бази і придбане для цього пальнезаливається до паливного баку, який єневід’ємною технологічною частиною генератора і служить виключно для забезпечення можливості роботи такого генератора,тобто є паливним баком, як ємність для зберігання пального безпосередньо в обладнанні чи пристрої,то такий паливний бак у розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом та, відповідно, не потребує реєстрації, не є ємністю для зберігання пального у розумінні Закону № 481, то в такому випадку ліцензія на право зберігання пального не отримується.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 528 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.