Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.11.2022 р. № 2070/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення ТОВ ….. щодо окремих питань застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що має у своїй структурі функціональні структурні підрозділи (без створення юридичної особи), а саме регіональні підрозділи. Регіональні підрозділи юридичної особи є функціональними невідокремленими структурними підрозділами товариства, що не мають статусу юридичної особи, а також не мають статусу відокремленого підрозділу, здійснюють господарську діяльність відповідно до статутних видів діяльності товариства у відповідному регіоні, де товариство має орендовані приміщення, в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, працевлаштовані у таких структурних підрозділах. 

Товариство стало на облік , як платник окремих податків  за місцем розташування таких орендованих приміщень в регіональних підрозділах ДПС та перераховує податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких орендованих офісів.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання сплати податку на доходи фізичних осіб, а саме:

Чи може товариство при заповненні та подачі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку а також нарахованого єдиного внеску за наявності у підприємства функціональних структурних підрозділів (не відносяться до відокремлених підрозділів) застосовувати роз’яснення ДПС, що стосуються відокремлених підрозділів, не уповноважених нараховувати, утримувати і сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету, а саме «Юридична особа подає Розрахунок з Додатком 4ДФ по кожному відокремлених підрозділів юридичної особи, не уповноважених нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб до бюджету»?;

За наявності у товариства невідокремлених підрозділів чи повинно товариство формувати податковий розрахунок окремими податковими розрахунками з окремими додатками Д4 в розрізі таких структурних підрозділів (які не є відокремленими підрозділами) із застосуванням відповідного коду в рядку 033?

За наявності у товариства невідокремлених підрозділів чи повинно товариство подавати додатки Д1 та Д5 в податковому розрахунку головного підприємства? Якщо ні, то яким чином слід заповнювати додатки Д1 та Д5 у такому випадку?

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ.

Відповідно до п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).

Частиною другою ст. 64 БКУ встановлено, що податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного абзацами п'ятим і шостим цієї частини статті), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ).

У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юридична особа повідомляє про це контролюючі органи за своїммісцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів у встановленому порядку

Відповідно до п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУсуми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених Кодексом, –за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості)
(п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Згідно зі п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок № 1588).

Так, п. 7.1 розділу VII Порядку № 1588 визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Отже,оскільки ТОВ ….має орендовані приміщення в інших регіонах, в яких працюють та отримують заробітну плату працівники, то ТОВ ….. зобов’язане стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких орендованих приміщень (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Згідно з п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків–фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку–фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків–фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків–фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску(далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку у рядку 033 заголовної частиниРозрахунку зазначаються дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу), якщо Розрахунок подається податковим агентом за відокремлений підрозділ.

Таким чином, уразінаявності у юридичної особи неуповноваженого сплачувати податок відокремленого підрозділу, на якому працюють наймані працівники та за який вона стає на облік як платник податку за неосновним місцем обліку, така юридична особа заповнює окремий Розрахунок із зазначенням в рядку «033» повного найменування відокремленого підрозділу, за який подається такий Розрахунок та додаток 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку по цьому підрозділу.

У випадку, якщо підприємство має декілька не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, місцезнаходженням яких є різнітериторіальні громади (райони, місця) та перебуває за них на обліку в різних контролюючих органах (ДПІ), то платник податку подає Розрахунки з додатками 4ДФ по кожному такому підрозділу, в якому зазначає рядок «033» з обов'язковою повною назвою відокремленого підрозділу.

Разом з тим, якщо підприємство має декілька неуповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів на території однієї територіальної громади (району, міста) та перебуває за них на обліку в одному контролюючому органі (ДПІ), то за такі підрозділи платник податку подає один Розрахунок, в якому зазначає рядок «033» з обов'язковою повною назвою одного з таких відокремлених підрозділів, та додаток 4ДФ до Розрахунку, в якому відображає інформацію по всіх найманих особах цих підрозділів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).

Для забезпечення ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування створено Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) (частина перша ст. 16 розділу V Закону № 2464).

Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга ст. 16 розділу V Закону № 2464).

Реєстр страхувальників – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску – страхувальників (ст. 19 Закону N 2464).

Страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша ст. 20 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

При цьому Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) відповідно до покладених на нього завдань:

формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (п. 1 частини першої ст. 12 ¹ Закону № 2464);

здійснює контроль за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (п. 3 частини першої ст. 12¹ Закону № 2464).

Додаток 1 до Розрахунку «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»  призначений для щоквартального формування платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у розрізі місяців звітного кварталу.

Додаток 5 до Розрахунку «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» призначений для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відомості, які містяться в Додатку 1 та Додатку 5 до Розрахунку належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб

Разом з тим ДПС здійснює контроль за збором та обліком єдиного внеску в розрізі страхувальників, а не застрахованих осіб.

Враховуючи викладене, відомості, які містяться в Додатку 1 Додатку 5 до Розрахунку належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб, у зв’язку з чим контроль та роз’яснення щодо відображення відомостей у вказаних додатках здійснює Пенсійний фонд України.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припиненняабоскасуваннявоєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введеннявоєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введеннявоєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справлянняподатків і зборівздійснюється з урахуваннямособливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідніположення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.