Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.11.2022 р. № 2077/ІПК/99-00-24-03-03-05

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин та норм Кодексу, які діяли у 2021 році.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що має судові рішення, винесені у справах за позовами колишніх працівників міліції про скасування наказів про їх звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посадах та здійснення відповідних виплат за час вимушеного прогулу. Позивачі в період проходження служби отримували грошове забезпечення та здійснювались виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо необхідності здійснення виплати особам рядового і начальницького складу, поновленим на службі в органах внутрішніх справ, щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб та сплати єдиного внескуна загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)з суми виплаченого середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу.

Статтею 129 ¹ Конституції Українивстановлено, що суд ухвалюєрішенняіменемУкраїни. Судоверішення є обов’язковим до виконання.

Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IVКодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20
п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно із п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 ¹  підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, таставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Отже, дохід у вигляді грошового забезпечення за час вимушеного прогулу виплачений платнику податку – фізичній особі податковим агентом включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Водночас відповідно до п. 168.5 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Зауважуємо, щоКодексом не передбачено виплату грошової компенсації військового збору, який утримується із вказаного вище доходу, як це визначено для податку на доходи фізичних осіб.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом України
від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Статтею 4 Закону № 2464 визначено перелік платників єдиного внеску, якими є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для таких платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Для осіб, яким згідно з рішенням суду нараховано середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована (абзац другий частини другої ст. 7 Закону № 2464).

Також платниками єдиного внеску згідно з абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є, зокрема, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпеченнявідповідно до законодавства таких осіб, зокрема, для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

Для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується, зокрема, на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи (абзац другий п. 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Таким чином, суми грошового забезпечення, що виплачуються колишнім працівникам міліції, які поновлені на посаді на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу є базою нарахування єдиного внеску.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того,тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідноізп.п. 69.9п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідніположення» Кодексу для платниківподатків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.