Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.01.2018 р. № 252/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо питання оподаткування процентів за кредитом, які сплачуються товариством на користь ТОВ «Державний розвиваний банк» (Китайська Народна Республіка), з урахуванням відповідних положень міжнародного договору про уникненння подвійного оподаткування, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до положень п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом (п.п. «а» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Статтею 3 Кодексу передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Угоди між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі - Угода) яку ратифіковано Верховною Радою України 12.07.1996 (Закон України № 342/96-ВР), і яка є чинною в українсько-китайських податкових відносинах з 18.10.1996, застосовуються «до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Угоди).

Один із існуючих податків, на які поширюється Угоди, зокрема, в Україні є податок на прибуток підприємств (п.З ст.2 Угоди).

Відповідно до п. 4 ст. 11 «Проценти» Угоди «термін «проценти» при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов’язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов’язань. Штрафи за несвоєчасну сплату не розглядаються як проценти для цілей цієї статті».

Згідно з п. 1 ст. 11 Угоди «проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі».

«Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Договірної Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів» (п. 2 ст. 11 Угоди).

Водночас п.З ст. 11 Угоди визначено, що незважаючи на положення п. 2 ст. 11 Угоди, «проценти, що виникають в Договірній Державі і одержуються Урядом іншої Договірної Держави, її політико-адміністративним підрозділом, місцевим органом влади і Центральним банком або будь-яким фінансовим закладом, який виконує функції Уряду і повністю належить цьому Уряду, звільняється від оподаткування в першій згаданій Державі».

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п. 103.2 ст. 103 Кодексу).

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу (п. 103.3 ст. 103 Кодексу).

Пунктом 103.4 ст. 103 Кодексу визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п.103.5 ст. 103 Кодексу).

Враховуючи викладене вище та зазначену у запиті заявника інформацію щодо фактичних обставин справи, товариство має право на самостійне застосування особливостей оподаткування, передбачених п. 3 ст. 11 Угоди, якщо на час виплати кредитору-нерезиденту доходу у вигляді процентів за кредитом такий нерезидент є: бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) цього доходу; у контексті зазначеної норми Угоди є «фінансовим закладом, який виконує функції Уряду і повністю належить цьому Уряду»; у розумінні ст.1 Угоди є податковим резидентом КНР, що підтверджується довідкою про резиденцію, яка відповідає вимогам порядку, встановленого ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.