Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.10.2022 р. № 1614/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо окремих питань, пов’язаних із примусовим відчуженням майна, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємствоє виробником та експортером борошномельно-круп’яної продукції. Станом на 24.02.2022 року (початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України)продукція Підприємства, а саме крупа горохова, знаходилась та готувалась до відправки в режимі "експорт" (згідно раніше оформлених митних декларацій) на території морськогопорту. 23 березня 2022 року на підставі Актів про примусове відчуження або вилучення майна зазначена продукція на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України та за погодженням з обласною військовою адміністрацією в зв’язку з введенням правового режиму воєнного стану була примусово відчужена однією з військових частин ЗСУ.Після скасування правового режиму воєнного стану Підприємство планує звернутися із заявою про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи вважаються операції з примусового відчуження майна Підприємства на користь ЗСУ, здійснені в рамках Закону України від 17 травня 2012 року
№ 4765-VI "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", операціями з постачання товарів для цілей оподаткування податком на додану вартість?;

2) чи підлягають такі операції, як операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20 %?;

3) на яку дату Підприємство має визначити податкові зобов’язання з податку на додану вартість, з урахуванням того, що звернутися із заявою про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно підприємство зможе лише після скасування правового режиму воєнного стану, а сама виплата компенсації здійснюватиметься лише в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати такої компенсації протягом одного чи п’яти наступних бюджетних періодів?;

4) як визначити базу оподаткування податком на додану вартість операцій з примусового відчуження майна? Чи має податок на додану вартість бути нарахований на вартість товару (графа 46 ВМД) і врахований у вартості вилученого майна в актах про примусове відчуження або вилучення майна та висновках, в цілях подальшої сплати Підприємством податкудо бюджету після отримання компенсації?

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі – Указ № 64/2022), починаючи із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

При цьому будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 розділу I Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Відчуження майна – будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування (підпункт 14.1.31
пункту14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначено Законом України від 17 травня 2012 року № 4765-VI "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" (далі – Закон № 4765-VI).

Примусове відчуження майна – позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості (підпункт 1 частини першої статті 1 Закону № 4765-VI).

Відповідно до частин першої і другої статті 3 Закону № 4765-VI примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.

При цьому компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п’яти наступних бюджетних періодів, правового режиму надзвичайного стану – протягом одного наступного бюджетного періоду після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за рахунок коштів державного бюджету (частина друга статті 10 Закону № 4765-VI).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексуоб’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексурозташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункти 14.1.191 і 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексубаза оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту213.1 статті 213 розділу VI Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V Кодексу.

Пунктом 187.7 статті 187 розділу V Кодексувизначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексупри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 -2

У розглянутій ситуації примусове відчуження майна  з наступною повною компенсацією його вартості вважається операцією з постачання (продажу) такого майна  та є об’єктом оподаткування ПДВ.

Щодо питання 3

Оскільки згідно з частиною другою статті 10 Закону № 4765-VІ компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, то за операцією платника ПДВ з примусового відчуження майна податкові зобов’язання з ПДВ необхідно визначати відповідно до пункту 187.7 статті 187  розділу V Кодексу, а саме на дату зарахування вказаних коштів на банківський рахунок такого платника ПДВ, або отримання інших компенсацій у будь-якій формі.

Щодо питання 4

База оподаткування ПДВ операції з примусового відчуження майна  визначається виходячи з вартості майна (яка підлягає компенсації), зазначеної в акті. Водночас, відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу база оподаткування не може бути нижче:

ціни придбання товарів– для придбаних товарів;

звичайних цін – для самостійно виготовлених товарів;

балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку – виходячи із звичайної ціни) – для необоротних активів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).