Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.10.2022 р. № 1618/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),розглянула звернення щодо оподаткування моральної шкоди, яка виплачується за рішенням суду і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з нормами Кодексу, які діяли у 2021 році.

У зв’язку зі змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.З якого бюджетного року (23.05.2020 чи 01.01.2021) застосовуються зміни, внесені до Кодексу щодо включення моральної шкоди до об’єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб (зміні об’єкта оподаткування протягом бюджетного року), враховуючи положення п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Кодексу?;

2. До загального річного доходу включається вся сума моральної шкоди чи сума, що перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового року)?;

3. Чи будуть об’єктом оподаткування суми моральної шкоди, стягнення якої зумовлено заподіянням шкоди життю та здоров’ю (на відміну від моральної шкоди, що не пов’язана із шкодою життю і здоров’ю?;

4. Як має діяти платник податків (включати чи не включати суми до об’єкта оподаткування), який є податковим агентом і відповідно до виконавчого листа здійснює утримання сум з доходів нарахованих фізичній особі (боржнику), які спрямовуються на відшкодування шкоди іншій особі (стягувачу) за рішенням суду, при цьому у виконавчому листі відсутня інформація про те, відшкодування яких саме збитків здійснюється (матеріальної шкоди, моральної шкоди,що заподіяна внаслідок спричинення шкоди життю та здоров’ю, іншої моральної шкоди)?;

5. Як має діяти платник податків, який є податковим агентом і відповідно до виконавчого листа здійснює утримання сум з доходів нарахованих фізичній особі (боржнику), які спрямовуються на відшкодування шкоди іншій особі (стягувачу) за рішенням суду, при цьому податковому агенту не відомо, який обсяг сум був утриманий за попередніми місцями роботи такого боржника і чи здійснюються на даний час виплати в межах чи поза межами чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати?

 

Щодо першого питання

Відповідно до п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Кодексу податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: стабільність – зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Разом з тим відповідно до п. 3 частини першої ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить прийняття законів.

Згідно із ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше його дня його опублікування.

Так, п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 466 встановлено, що Закон № 466 набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

При цьому Закон № 466 було опубліковано у виданні «Голос України»
від 22.05.2020 № 84.

Таким чином, 16 січня 2020 року Верховна Рада України прийняла
Закон № 466 та визначила, що зміни до п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу набрали чинності 23 травня 2020 року.

 

Щодо питань другого – п’ятого

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (п.п. «а» п.п. 164.2.14п. 164.2ст. 164 Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено ст. 168 Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексуподатковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язаніподавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Таким чином, у разі якщо юридичною особою на підставі рішення суду здійснюється виплата відшкодувань моральної шкоди, у тому числі моральної шкоди, яка пов’язана зі шкодою життю та здоров’ю, у розмірі, який перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, то сума такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

При цьому юридична особа як податковий агент повинна виконати усі функції, визначені Кодексом щодо нарахування, утримання (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету та подання відповідної податкової звітності.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і можевикористовуватисявиключноплатникомподатків, якомунаданотакуконсультацію.