Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.10.2022 р. № 1631/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товаристващодо включення до складу податкового кредитусум податку на додану вартість (далі – ПДВ)і, керуючись статтею 52Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні, між Товариством та компанією резидентом України – постачальником укладені договори про надання послуг, пов’язаних з будівництвом виробничих приміщень. Постачальником на дату виникнення податкових зобов’язань складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні, в яких на думку Товариства допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів, які не пов’язані з зазначенням коду УКТ ЗЕД,в зв’язку з чим Товариство додало до податкової декларації з ПДВ Заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7) для з’ясування достовірності та повноти нарахування постачальником зобов’язань з податку за такою операцієюта прийняло рішення не відносити до складу податкового кредиту, суми ПДВ зазначені в податкових накладних.

З метою отримання інформації щодо результатів проведеної перевірки Товариство звернулось до ГУ ДПС у м. Києві та отримало відповідь, що проведення перевірки підпадає під дію мораторію встановленого пунктом 52² підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Інформуючи про зазначене, Товариство звертається з питанням«чи має право Товариство включити до податкового кредиту, суми ПДВ сплачені у вартості отриманих послуг, пов’язаних з будівництвом виробничих приміщень на підставі отриманих від постачальника податкових накладних враховуючи вищезазначені обставини».

Крім того, Товариство просить надати роз’яснення щодо застосування норми Кодексу, яка набула чинності з 01.02.2020, до документів (податкова накладна, податкова декларація) за 2019 рік.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XXКодексу.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін. Зазначеним пунктом також визначено перелік обов’язкових реквізитів, які підлягають відображенню у податковій накладній.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно положень пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного, а також норм пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, та 201.10 статті 201 Кодексу право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату «першої події», показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією, з урахуванням розрахунків коригування до такої податкової накладної.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування (абзац четвертий підпункту 198.6 статті 198 Кодексу).

З урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року    № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, зокрема для платників податків зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, крім:

дотримання строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

Зазначеною нормою зупинено перебіг строків визначених податковим законодавством та іншим законодавством для включення сум ПДВ до податкового кредиту по зареєстрованихподаткових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН з поновленням відліку після завершення воєнного стану в межах 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкових накладних.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту має розглядатися з урахуванням договірних умов і суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, що може бути здійснено під час проведення контрольно-перевірочної роботи.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 Кодексу) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Що стосується строків встановлених статтею 52 Кодексу для розгляду звернень на отримання індивідуальних податкових консультацій, повідомляємо, щона підставіпункту 52⁸, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10розділу ХХ Кодексудля контролюючих органів зупинено перебіг строків, зокремадля надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.