Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Адміністрації щодо сплати земельного податку (далі – Податок), та керуючись ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Адміністрація поінформувала, що користується 2-ма земельними ділянками (далі – Ділянка № 1 та Ділянка № 2), з яких: Ділянка № 1 не сформована та відомості про неї в Державному земельному кадастрі відсутні; Ділянка № 2 сформована, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно яких власником Ділянки № 2 є держава в особі Київської міської державної адміністрації та визначено її кадастровий номер, площу, цільове призначення. На вказаних Ділянках розташовані об’єкти нежитлової нерухомості, які до грудня 2017 року використовувались Адміністрацією на праві господарського відання.
Адміністрація, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення щодо наявності у період до грудня 2017 року обов’язку зі справляння Податку за такі Ділянки.
Кодексом передбачено реалізацію принципу платності (ст. 206 Земельного кодексу України) користування землею у двох формах – земельного податку, який справляється власниками та постійними користувачами земельних ділянок та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.72 та п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
Враховуючи те, що Об’єкти надано на праві господарського відання, то право власності або користування Ділянками у Адміністраці у період до грудня 2017 року не виникає та немає підстав для справляння Податку за такі Ділянки.
Відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Якщо орган місцевого самоврядування своїм рішенням надав Об’єкти у господарське відання, то таке рішення має передбачати умови щодо укладання цивільно-правових угод з оренди таких Об’єктів.
Питання щодо порядку компенсації плати за користування Ділянками під Об’єктами слід урегулювати такими угодами, які не є об’єктами регулювання Кодексом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |