Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.10.2022 р. № 1661/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
Товариства стосовно порядку повернення помилково перерахованих коштів контрагенту з власного рахунку Товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ)та, керуючисьстаттею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),повідомляє.

Як викладено в зверненні, на рахунок Товариства в СЕА ПДВпомилково перерахованокошти його контрагентому сумі згідно з рахунком фактури. Разом з тим у зверненні не вказано чи було перерахуваннякоштів на рахунок Товариства в СЕА ПДВпередоплатою товарів, що підлягають постачанню, чи оплатою за відвантаження товарів, яке вже відбулось.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) повернення коштів контрагенту з рахунку Товариства в СЕА ПДВ;

2) податкових наслідків з ПДВ у випадку перерахування контрагентом коштів, як оплати за товар, на рахунок Товариства в СЕА ПДВ;

3)нарахування Товариством єдиного податку внаслідок помилкового перерахування його контрагентом коштів на його рахунок в СЕА ПДВ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснених ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 200¹ Кодексу і пунктами 33, 34 і 34¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).

Рахунок у СЕА ПДВ – рахунок, відкритий автоматично на безоплатній основі платнику ПДВ в Державній казначейській службі України, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200¹.4 статті 200¹ Кодексу (пункт 4 Порядку № 569).

Пунктом 200¹.4 статі 200¹ Кодексу передбачено, що нарахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4¹
статті 43 Кодексу;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.

Відповідно до пункту 200¹.7 статті 200¹ Кодексу кошти, зараховані на рахунок в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200¹.5 статті 200¹ Кодексу та погашення податкового боргу з ПДВ.

Відповідно до пункту 200¹.5 статті 200¹ Кодексу з рахунку в СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Пунктом 200¹.6 статті 200¹ Кодексу передбачено, що у разі, якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахункуплатника податку в СЕА ПДВ перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016
№ 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (з урахуванням внесених до нього змін і доповнень) (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 10 розділу III Порядку № 21, одним із додатків до декларації з ПДВ є Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника  (далі – Заява).

На суму податку, що відповідно до поданої Заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання Заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в СЕА ПДВ з поточного рахунку платника (ƩПопРах).

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті185 Кодексу, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН увстановленийКодексомтермін(пункт201.1статті 201 Кодексу).

Питання нарахування та сплати єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV Кодексу.

Об’єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно з підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу вважається будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому датою отримання доходу, вираженого у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, вважається дата отримання платником єдиного податку коштів (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Щодо питання 1

У разі прийняття рішення платником податку про перерахуванняна поточний рахунок наявної на рахунку в СЕА ПДВ суми коштів, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ за наслідками звітного (податкового) періоду та суму податкового боргу з ПДВ, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації з ПДВ Заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в Заяві.

При цьому Кодексом не передбачено перерахування коштів з рахунку в
СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника.

Щодо питання 2

Платник податку при отриманні коштів від іншої особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, за умови, що таке отримання коштів є«першою подією», відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексузобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Щодо питання 3

До складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) включаються усі кошти, які надходять на рахунки такого суб’єкта господарювання протягом відповідного податкового (звітного) періоду, крім сум, визначених у підпункті 292.11 статті 292 Кодексу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.