Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.01.2018 р. № 266/6/99-99-13-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодексу), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Правові відносини, пов'язані з випуском, обігом та погашенням ощадних (депозитних) сертифікатів, регулюються Законом України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі - Закон № 3480) та Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516.

Відповідно до ст. 13 Закону № 3480 ощадний (депозитний) сертифікат - це цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Передача прав за ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника здійснюється шляхом передачі ощадного (депозитного) сертифіката.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платника податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи - резиденти.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку, яка повертається йому (п.п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Поняття «депозиту» наведено у п.п. 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що пасивні доходи для цілей розділу IV Кодексу означає, зокрема, доходи, отримані у вигляді інших процентів (у тому числі дисконтних доходів).

Особливості оподаткування процентів визначено п. 170.4 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.4.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені Кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми, зокрема ощадних (депозитних) сертифікатів.

Доходи, зазначені у цьому підпункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Згідно з п.п. 170.4.2 п. 170.4 ст. 170 Кодексу податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Кодексу, у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми, зокрема окремого ощадного (депозитного) сертифіката, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані такі доходи.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.

Крім того, податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, для отримання більш конкретної відповіді необхідно детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.