Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.10.2022 р. № 1725/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань застосування п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, в межах повноважень повідомляє.

Відповідно до наданої заявником інформації, банк в рамках здійснення господарської діяльності має взаємовідносини з неприбутковими організаціями. Відповідно до норм Кодексу, у разі якщо неприбуткова організація відноситься до бюджетних установ, то коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не здійснюється.

При цьому, в Реєстрі неприбуткових установ та організацій територіальні органи Пенсійного фонду України та міські лікарні, засновниками яких є органи місцевого самоврядування, зареєстровані за різними ознаками неприбутковості.

У заявникавиникло наступне питання:

З метою застосування п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу чи можна вважати територіальні органи Пенсійного фонду України та міські лікарні бюджетними установами у випадку їх реєстрації в Реєстрі неприбуткових установ та організацій не під ознакою неприбутковості 0031 «бюджетні установи», а під іншою?

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податкомна прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону)
містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Згідно з п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до переліку неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи,пенсійні фонди та інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Порядок ведення Реєстру, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).

Згідно абз. 2 п. 4 Порядку ознака неприбутковості організації присвоюється за окремими групами підприємств, установ та організацій відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації.

У разі якщо неприбуткова організація повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету, то така юридична особа може бути включена до Реєстру за кодом ознаки неприбутковості 0031 «бюджетні установи».

Відповідно до п.п. 14.1.17. п.14.1 ст. 14 Кодексу термін бюджетна установа вживається у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України (далі – БКУ).

Бюджетні установи – це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (п. 12 частини першої ст. 2 БКУ).

Бюджетні установи здійснюють свою діяльність на основі кошторису, що згідно з п. 30 частини першої ст. 2 БКУ є основним плановим фінансовим документом, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Другий абзацом частини першої ст. 58 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) встановлено, що Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі – Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує свою діяльність через його територіальні органи, що є самоврядовними організаціями.

Відповідно до Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я України, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 1013, та Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» одним з основних стратегічних завдань цієї реформи є перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства для збільшення господарської та фінансової автономії (самостійності), підвищення економічної ефективності використання активів, управлінської гнучкості закладів охорони здоров'я, формуванню у них стимулів для поліпшення якості медичного обслуговування населення і водночас підвищення економічної ефективності використання активів.

Процес перетворення закладів охорони здоров’я у комунальні некомерційні підприємства пов’язаний, зокрема, з отриманням такими підприємствами статусу неприбуткової організації.

Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні визначаються Основами законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.92 р № 2801-XII (далі - Основи № 2801).

Відповідно до ст. 16 Основ № 2801 залежно від форми власності заклади охорони здоров’я утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності. За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров’я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.

Статтею 18 Основ № 2801 встановлено, що фінансове забезпечення охорони здоров’я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Рівень фінансового забезпечення охорони здоров’я розраховується на підставі науково обґрунтованих нормативів. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров’я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров’я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.

Підпунктом 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних, зокрема у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону.

Таким чином, враховуючи вказане вище, платник податку не збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до п.п.140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу на суму 30 відсотків вартості товарів робіт та послуг, придбаних у неприбуткових установ і організацій, які є бюджетними установами у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).