Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань, пов’язаних із наданням нерезидентами окремих послуг, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство є небанківською фінансовою установою та здійснює приймання готівки для подальшого переказу (надає послуги з переказу коштів) на підставі ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, що видана Національним банком України.
Товариство є платіжною організацією міжнародної платіжної системи (далі – МПС), у тому числі виконує функції учасника МПС.
МПС функціонує згідно з погодженими Національним банком України Правилами МПС, що підтверджується переоформленим Свідоцтвом про узгодження правил та змін до правил платіжної системи, виданим Національним банком України.
При цьому, надаючи послуги з переказу коштів на підставі відповідних ліцензій, Товариство також є прямим учасником міжнародних платіжних карткових систем, платіжними організаціями яких виступають нерезиденти, зокрема:
міжнародної платіжної системи «MasterCard» (реєстраційне свідоцтво Національного банку України);
міжнародної платіжної системи «VISA» (реєстраційне свідоцтво Національного банку України).
Уклавши відповідні договори із платіжними організаціями таких міжнародних платіжних карткових систем, Товариство, як їх учасник, взяло на себе безумовні зобов’язання належним чином виконувати свої обов’язки, у тому числі здійснювати розрахунки із такими системами.
Для виконання своїх договірних зобов’язань перед міжнародними платіжними картковими системами, Товариство, як прямий їх учасник, здійснює розрахунки за певні послуги, а саме:
збір за присвоєння еквайрингового ідентифікатора;
збір щодо моніторингу ризику;
звіт еквайра по клірингу;
повідомлення про кліринговий цикл;
звіт глобальної системи управління клірингом та інші подібні послуги.
З метою визначення правомірності віднесення таких послуг до категорії операцій, визначених підпунктом 14 пункту 4 Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування, затверджено Постановою Правління Національного банку України від 01 серпня 2017 року № 73 (далі – Перелік № 73), а саме операцій, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною (проведення розрахунків на кліринговій основі), Товариство звернулося із запитом до Національного банку України для отримання відповідного роз’яснення.
У відповідь на такий запит, Національний банк України листом повідомив Товариство, що зазначені у звернені послуги (окрім «збору щодо моніторингу ризику») «можуть бути віднесені» до категорії операцій, визначених підпунктом 14 пункту 4 Переліку № 73.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи відносяться розрахунки за послуги, що пов’язані з переказом коштів, які надаються нерезидентами-платіжними організаціями міжнародних платіжних систем, а саме: збір за присвоєння еквайрингового ідентифікатора, збір щодо моніторингу ризику, звіт еквайра по клірингу, повідомлення про кліринговий цикл, звіт глобальної системи управління клірингом та інші подібні послуги, до операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ у розумінні підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ?;
2) щодо визначення місця постачання вказаних вище послуг для цілей оподаткування ПДВ.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні та порядок виконання платіжних операцій в Україні визначено Законами України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) і від 05 квітня 2001 року за № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі − Закон № 2346).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг, пов'язаних з переказом коштів, що надаються учасниками платіжних систем та платіжними організаціями платіжних систем, надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства.
Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування, затверджено Постановою Правління Національного банку України від 01 серпня 2017 року № 73 (далі – Перелік № 73). Відповідно до пункту 4 Переліку № 73 до таких операцій відносяться операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною, зокрема проведення розрахунків на кліринговій основі.
Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статях 180 і 208 розділу V ПКУ. Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 2081 розділу V ПКУ.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
Безпосередньо розрахунки за послуги не можуть відноситися до тих чи інших операцій.
До операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, відносяться операції з надання відповідних послуг, зокрема послуг із розрахунково-касового обслуговування, а не здійснення розрахунків за послуги.
У розглянутій у зверненні ситуації до операцій, визначених підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, відносяться операції, перераховані у Переліку № 73, з урахуванням позиції Національного банку України, викладеної у листі.
Щодо питання 2
Якщо зазначені у зверненні послуги не належать до категорії послуг, перерахованих у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх постачальника. Оскільки у розглянутій ситуації постачальником зазначених у зверненні послуг є нерезидент, який зареєстрований за межами митної території України, то операція нерезидента з постачання таких послуг Товариству не буде об’єктом оподаткування ПДВ.
З питання правомірності віднесення перерахованих у зверненні послуг до тієї чи іншої категорії послуг, ДПС рекомендує звернутися до Міністерства економіки України та/або ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником Державного класифікатора продукції та послуг, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |