Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.10.2022 р. № 1742/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення, надіслане до ДПС листами Головного управління ДПС у м. Києві щодо визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з передачі за договорами фінансового лізингу вживаних товарів (транспортних засобів), що були придбані у юридичних та фізичних осіб - неплатників ПДВ, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство планує купувати вживані товари, а саме транспортні засоби, у юридичних та фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку на додану вартість, з метою наступної передачі таких товарів у фінансовий лізинг. До моменту передачі придбаного вживаного транспортного засобу у фінансовий лізинг Товариство має намір надавати такий транспортний засіб в оперативний лізинг (оренду).

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи може Товариство до моменту передачі у фінансовий лізинг придбаного вживаного транспортного засобу надавати такий транспортний засіб в оперативний лізинг (оренду)?;

2) чи визначається база оподаткування ПДВ для операції з передачі вживаного транспортного засобу у фінансовий лізинг (після повернення його з

оперативного лізингу) як позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання такого товару, визначена у порядку, встановленому пунктом 189.3 статті 189 розділу V Кодексу?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу лізингова операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) - передача основних засобів у володіння та користування фізичним та/або юридичним особам (лізингоодержувачам) за плату та на визначений строк.

Лізингові операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу, операцій із зворотного лізингу.

Лізингові операції поділяються на:

а) оперативний лізинг (оренда) - операція юридичної чи фізичної особи (лізингодавця/орендодавця), за якою лізингодавець/орендодавець передає іншій особі (лізингоодержувачу/орендарю) основні засоби, придбані або виготовлені лізингодавцем/орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом;

б) фінансовий лізинг - господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов'язані з правом володіння та користування об'єктом фінансового лізингу.

Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:

об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;

майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому постачанням товарів також вважаються фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Пунктом 189.3 статті 189 розділу V Кодексу встановлено правила визначення бази оподаткування ПДВ у разі здійснення платником податку операцій з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари.

Зокрема, у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V Кодексу (абзац другий пункту 189.3 статті 189 розділу V Кодексу).

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Для цілей розділу V Кодексу вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новими транспортними засобами вважаються:

а) наземний транспортний засіб - той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;

б) судно - те, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не було зареєстровано в інших державах та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;

в) літальний апарат - той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.

Щодо питання1

Щодо можливості надання в оперативну (оренду) вживаних товарів (транспортних засобів),придбаних у осіб – неплатників ПДВ, до моменту їх постачання (передачі у фінансовий лізинг), слід зазначити, що ПКУ не регламентує порядок ведення суб’єктами господарювання своєї господарської діяльності, у тому числі стосовно вживаних товарів, які були придбані платником податку у осіб - неплатників ПДВ з метою їх подальшого постачання (передачі у фінансовий лізинг).

Щодо питання 2

Якщо у фінансовий лізинг, який передбачає обов'язковий перехід права власності на об'єкт фінансового лізингу, передаються вживані товари, які були придбані платником податку у осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, такий платник податку для розрахунку бази оподаткування за такою операцією може використовувати положення абзацу другого пункту 189.3 статті 189 розділу V Кодексу.

В той же час, передача у фінансовий лізинг вживаних товарів, що були придбані у осіб - неплатників ПДВ, та в подальшому використанихплатником податку у періоді між їх придбанням та передачею у фінансовий лізинг з метою надання послуг іншим суб’єктам господарювання), не відповідає умовам, встановленим пунктом 189.3 статті 189 розділу V Кодексу.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).