Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.10.2022 р. № 1770/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства         з обмеженою відповідальністю «_______» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування операцій з управління активами інститутів спільного інвестування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє. 

Згідно із зверненням Товариство є компанією з управління активами, в управлінні якої знаходяться активи інститутів спільного інвестування.

Під час провадження діяльності Товариством укладено договори, за якими таке Товариство є замовником інформаційно-консультаційних послуг від фізичних осіб - підприємців щодо пошуку потенційних покупців з придбання активів та потенційних продавців квартир, що належать інституту спільного інвестування, активи якого знаходяться в управлінні Товариства.

Товариством за власні кошти здійснено оплату за зазначеними договорами на підставі актів наданих послуг у якості замовника з подальшим відображенням у складі витрат такого Товариства.

У зв’язку з викладеним вище у зверненні Товариства поставлено такі питання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Як саме Товариством має бути відображено у бухгалтерському обліку витрати, підтверджені первинними документами, здійснені таким Товариством з приводу управління активами інститутів спільного інвестування, а саме: витрати Товариства як замовника інформаційно-консультаційних послуг від фізичних осіб - підприємців для цілей продажу чи придбання активів, належних інституту спільного інвестування, активи якого знаходяться в управлінні Товариства?

2. Чи передбачено Кодексом коригування фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму витрат у зв’язку з оплатою Товариством зазначених вище отриманих послуг, які таке Товариство замовляє для цілей управління активами інститутів спільного інвестування?

Щодо питань 1  та 2

Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами таких суб’єктів визначено Законом України від 5 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон           № 5080).

 Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5080 діяльність із спільного інвестування – це діяльність, яка провадиться в інтересах учасників (учасника) інституту спільного інвестування та за рахунок інституту спільного інвестування шляхом вкладення коштів спільного інвестування в активи інституту спільного інвестування.

Така діяльність відповідно до Закону № 5080 може здійснюватися через створення корпоративного фонду або пайового фонду.

Пайовий фонд, на відміну від корпоративного фонду, відповідно до частини третьої ст. 41 Закону № 5080, не є юридичною особою і не може мати посадових осіб.

Як встановлено ст. 63 Закону № 5080, компанія з управління активами – господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія).

Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування.

У відносинах з третіми особами компанія з управління активами корпоративного фонду повинна діяти від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами.

У відносинах з третіми особами компанія з управління активами пайового фонду повинна діяти від власного імені, в інтересах учасників такого фонду та за його рахунок або в разі недостатності коштів фонду – за власний рахунок.

Частиною першою ст. 43 Закону № 5080 визначено, що бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності із спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій і результатів діяльності інших інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають в її управлінні.

Згідно з частиною четвертою ст. 49 Закону № 5080 особливості бухгалтерського обліку інституту спільного інвестування встановлюються Комісією за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Зауважимо, що Положення про склад та розмір витрат, що відшкодовуються за рахунок активів інституту спільного інвестування, затверджено рішенням Комісії від 13.08.2013 № 1468 (далі – Положення             № 1468), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.09.2013                            за № 1516/24048.

За рахунок активів інституту спільного інвестування, як передбачено п. 2 розділу І Положення № 1468, сплачуються, зокрема, інформаційні послуги (оплата вартості придбання інформації щодо діяльності емітентів, у цінні папери яких розміщено або передбачається розміщувати активи інституту спільного інвестування; оплата іншої інформації, необхідної для забезпечення спільного інвестування).

Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування визначено підпунктом 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу, які полягають у звільненні від оподаткування податком на прибуток підприємств коштів спільного інвестування, а саме: коштів, внесених засновниками корпоративного фонду, коштів та інших активів, залучених від учасників інституту спільного інвестування, доходів від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходів, нарахованих за активами інституту спільного інвестування, та інших доходів від діяльності інституту спільного інвестування (відсотків за позиками, орендних (лізингових) платежів, роялті тощо).

Для цілей цього підпункту під активами інституту спільного інвестування розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (в тому числі у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Комісії.

Зазначене звільнення від оподаткування є податковою пільгою з податку на прибуток підприємств відповідно до Довідників податкових пільг, які затверджуються Головою ДПС.

Враховуючи те, що підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування та суспільне значення здійснюваних ними витрат, а також те, що податкові пільги, по суті, є витратами бюджетних коштів, то компанія з управління активами повинна складати та надавати до контролюючих органів окремо податкові декларації з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності кожного пайового інвестиційного фонду, активами якого така компанія управляє.

Декларації з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності кожного корпоративного фонду подаються таким фондом самостійно.

Таким чином, операції зі сплати інформаційних послуг, необхідних для забезпечення спільного інвестування, мають здійснюватися за рахунок активів інституту спільного інвестування, тобто підлягають відображенню у бухгалтерському обліку відповідного пайового або корпоративного фонду згідно з правилами такого обліку та враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування у звітності таких фондів, а не компанії з управління активами, яка ними управляє. 

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

При цьому питання бухгалтерського обліку операцій зі сплати інформаційних послуг, необхідних для забезпечення спільного інвестування, належать до компетенції Комісії та Міністерства фінансів України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.