Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.10.2022 р. № 1772/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної
особи – підприємця     (далі – Підприємець) від  
(вх. ДПС №   від  , далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України
(далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку третьої групи) та надає послуги із графічного дизайну (КВЕД 74.10).

Підприємець звертається з проханням надати роз’яснення щодо правових засад застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), у разі надання послуг безконтактно в електронній формі (он-лайн) із проведенням розрахунків за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (в контексті звернення).

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та
нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Наведені у Вашому зверненні висновки щодо (к контексті звернення):

– відсутності місця проведення розрахунків, у разі проведення оплати за надані послуги, виключно дистанційно;

– перебування поза межами визначення розрахункової операції, надання для оплати за послуги реквізити своєї платіжної картки та зворотне приймання коштів за її реквізитами;

є невідповідними з наступних причин.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, місце проведення розрахунків – це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Законом від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» визначено правові засади діяльності операторів, провайдерів комунікацій, провайдерів програмних послуг, операторів та провайдерів телекомунікацій при наданні дистанційних послуг кабельного телебачення та доступу до мережі інтернет (далі – Закон № 1280-ІV).

У Законі № 1280-ІV терміни вживаються в такому значенні:

абонент – споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі;

кінцеве обладнання – обладнання, призначене для з’єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг;

пункт закінчення телекомунікаційної мережі – місце стику (з’єднання) мережі телекомунікацій та кінцевого обладнання.

Водночас, у розумінні Закону № 265, споживач телекомунікаційних послуг, який за їх допомогою продає послуги з графічного дизайну – є продавцем послуг, а місцезнаходження кінцевого обладнання такого продавця і є місцем проведення розрахунків, обліку доходів, обробки виписок фінансових установ про рух коштів на рахунках.

Тобто, місце проведення розрахунків не залежить від способу здійснення розрахункових операцій, а визначається у відповідності до вищезазначених вимог, та в контексті звернення відповідає місцю здійснення обліку надходжень на підставі виписок про рух коштів на рахунках, що фактично є місцем отримання інформації про здійснені розрахунки покупцями/споживачами та знаходиться у пункті закінчення телекомунікаційної мережі, де розміщено кінцеве обладнання надавача послуг.

Також, відповідно до визначення, наведеного у статті 2 Закону № 265, розрахункова операція, у разі застосування банківської платіжної
картки (далі – ЕПЗ) – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Тобто, надання СГ для оплати за товар/послуги реквізитів свого електронного платіжного засобу (платіжної карти) або надання покупцю/споживачу можливість здійснити оплату за товар/послугу з використанням реквізитів ЕПЗ, в контексті звернення – дані своєї картки
«ключ до рахунку», підпадає під визначення розрахункової операції, у розумінні Закону № 265.

Зазначаємо, що у разі здійснення СГ розрахункових операцій у розумінні
Закону № 265, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, у встановленому цим Законом порядку.

Поряд з цим, пунктом 14 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Надаючи відповідь на поставлене у зверненні питання повідомляємо, що не зважаючи на не правильну трактовку деяких норм прямої дії Закону № 265 (згідно із текстом звернення), у випадку здійснення Підприємцем розрахункових операцій проведених, як оплату за надані послуги за допомогою виключно банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО/ПРРО є не обов’язковим.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.