Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.10.2022 р. № 1782/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення
щодовизнання заборгованості такою, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин) та можливості віднесення заборгованості до інших операційних витрат звітного періоду та,керуючись ст. 52Податкового кодексу України (далі –Кодекс),повідомляє.

Відповідно до інформації, наданої у зверненні, Товариство до 29.04.2022 було платником податку на загальній системі оподаткування, з 30.04.2022– платник єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки.

Товариство 16.06.2016 року заключило з Покупцем договір поставки (далі – Договір). Згідно із Специфікацією до Договору Товариство передало товар до 24.02.2022 року у власність Покупця. За фактом поставки Товариство зареєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За умовами договору Покупець має оплатити товар після реалізації споживачам один раз на тиждень. Станом на 22.09.2022 року Покупець не оплатив Товариству вартість поставленого товару. У Товариства відсутня інформація щодо обсягів реалізації товару та щодо залишків товарів, що не був реалізований. Одночасно, із відкритих джерел Товариство отримало інформацію про знищення деяких магазинів мережі Покупця. Існує вірогідність знищення товару, який ще не був реалізований Покупцем споживачам.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є заборгованість Покупця перед Товариством за договором такою, стягнення якої відповідно до вимог п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), зокрема, у вигляді війни, збройної агресії?

2. Чи може Товариство віднести заборгованість Покупця перед Товариством за договором відповідно до НП(С)БО 16 «Витрати» та НП(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість» до інших операційних витрат звітного періоду?

Щодо питання 1.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п.14.1.11 п. 14.1 ст.14 Кодексу.

Безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством (п.п. «ж» 14.1.11  п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Частиною першою ст. 14¹ Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671) визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. 

Відповідно до частини другої ст. 14¹ Закону № 671 форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Також, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України
від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких(-ого) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-ого) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, для цілей оподаткуваннязаборгованість підпадає під визначення безнадійної у разі, якщо стягнення її стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), за умови отримання сертифіката Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.

При формуванні резерву сумнівних боргів, а також списанні за його рахунок безнадійної дебіторської заборгованості платник податку на прибуток згідно з п. 139.2 ст. 139 Кодексу визначає податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств.

Щодо питання 2.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, формування показників у бухгалтерському обліку, зокрема, віднесення безнадійної дебіторської заборгованості до інших операційних витрат, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію(п. 52.2 ст. 52 Кодексу).