X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.10.2022 р. № 1783/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець), керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахункових операцій Підприємецьзвернувся до податкового органу із запитанням чи зобов’язаний суб’єкт господарювання застосовувати реєстратори  розрахункових  операцій  та/або  програмні реєстратори  розрахункових  операцій (далі – РРО або програмні РРО) при розрахунках запродані товарі у випадку надання споживачеві – фізичній особі, реквізитів поточного рахункусуб’єкта господарювання у форматі ІВАN з подальшою оплатою цих товарів споживачем-фізичною особою платіжною карткою за допомогою мобільних/інтернет-додатків для фізичнихосіб.

Правові засади застосування РРО та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО або програмні РРО та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (пункти 1 і та 2 статті 3 Закону № 265).

Розрахунковою операцією є приймання від покупців готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац шостий статті 2 Закону № 265).

Слід враховувати, що законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток банківських установ в мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО або програмні РРО при отриманні оплати за товари (роботи, послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Враховуючи зазначене, для Підприємця, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО або програмних РРО не має значення який спосіб для оплати обрав  покупець (споживач), а має значення, який запропоновано Підприємцем.

Враховуючи викладене, як відповідь на поставленепитання повідомляємо, що незалежно від обраного клієнтом способу оплати, у разі прийманняоплати за продані товари (роботи, послуги) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (постачальника) із використанням реквізитів IBAN,Закон № 265 не вимагає обов’язкового застосування РРО або програмних РРО за такими операціями.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.