X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.10.2022 р. № 1785/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товаристващодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з повернення товарів постачальнику – нерезиденту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, основним видом діяльності Товаристває торгівля вітчизняним та імпортованим спецодягом та спецвзуттям. У грудні 2021 року та січні 2022 року Товариством було імпортовано з Польщі за зовнішньоекономічним контрактом товар на суму понад 50000 доларів США для використання у господарській діяльності. Станом на теперішній час імпортований товар не оплачено польському постачальнику. Враховуючи обставини що склались, великі залишки непроданого імпортного товару та низький попит на нього, керівництвом Товариства прийнято рішення про повернення товару польському постачальнику.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

        1) чи складається податкова накладназа операцією з повернення товару в Польщу? Як розрахувати базу оподаткування і яку ставку ПДВ застосовувати при складанні податкової накладної при перетині товаром кордону?

        2) чи потрібно коригувати податковий кредит,сформований на підставі митних декларацій у грудні 2021 року та січні 2022 року? Як відобразити коригування (якщо воно потрібне) в декларації з ПДВ: в якому періоді, як розраховувати суму коригування податкового кредиту, в якому рядку декларації з ПДВ відобразити коригування податкового кредиту? Чи потрібно нараховувати умовні податкові зобов’язання виходячи з суми сформованого податкового кредиту в частині вивезених товарів; як розрахувати суму податкових зобов’язань?

        3) чи передбачене законодавством повернення сум ввізного мита, що були сплачені постачальником при імпорті товарів на територію України, якщо після ввезення товар булоповерненопольському постачальнику?

Разом з цим, у зверненні не вказано, чи відбулася операція з повернення товару, і якщо відбулася, то який митний режим був застосований. В зв’язку з цим, ДПС надає загальні роз’яснення щодо поставлених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ і пункт 2 статті 1 розділу I МКУ).

Законодавством України з питань митної справи зокрема, передбачені такі митні режими:

імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України (стаття 74 МКУ);

експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення (стаття 82 МКУ);

реекспорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (стаття 85 МКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а", "в", "г" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.

Під ввезенням товарів на митну територію України і вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ (підпункт 14.1.21 1 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Згідно із підпунктами "а" і "б" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ за нульовою ставкою ПДВ оподатковуються операції з:

вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту;

вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 МКУ.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ, а саме 0 відсотків (пункт 206.4 статті 206 розділу V ПКУ).

Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ (пункт 206.5 статті 206 розділу V ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 189.17 статті 189 розділу V ПКУ базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог МКУ.

Пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Порядок складання податкових накладних регулюється статтею 201 розділу V ПКУ та регламентується Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за  № 137/28267 (далі – Порядок №1307).

Згідно з підпунктом 6 пункту 16 Порядку № 1307 у графі 8 податкової накладної зазначається код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються, зокрема:

– у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпункту 195.1.1 пункту 195.1 та пункту 195.2 статті 195 розділу V ПКУ, вказується код ставки 901;

– у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування, вказується код ставки 903;

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до  пункту 201.12 статті 201 розділу V ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Згідно з підпунктом "б" пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене, та виходячи з аналізу норм ПКУ, МКУ, інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Операції з вивезення товару за межі митної території України, який ввозився на митну територію України у митному режимі імпорту, у зв'язку з його поверненням продавцю – нерезиденту, оподатковуються:

– за нульовою ставкою ПДВ, якщо таке вивезення здійснюється у митному режимі експорту або митному режимі реекспорту відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 МКУ;

звільняються від оподаткування, якщо таке вивезення здійснюється у митному режимі реекспорту, крім операцій з вивезення відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ.

 У разі вивезення товарів за межі митної території України датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог МКУ, а базою оподаткування – договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в такій митній декларації.

При здійсненні операцій з вивезення товару за межі митної території України платник податку зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в  ЄРПН. У графі 8 такої податкової накладної зазначається код ставки податку на додану вартість "901" у разі застосування нульової ставки ПДВ, або "903"– у разі застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ.

Щодо питання 2

Згідно з підпунктом "ґ" пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредитупри ввезенні товарів на митну територію України, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку(підпункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

У разі здійснення операцій з експорту або реекспорту товарів відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 МКУ (що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ), які були раніше ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту, нарахування ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не здійснюється.

Якщо платник податку здійснює операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту, до якого не може бути застосована нульова ставка ПДВ згідно з підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ (звільняються від оподаткування ПДВ), то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник повинен здійснити нарахування ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної з митної вартості товарів, розрахованої при їх ввезенні на митну територію України.

Щодо питання 3

Відповідно до пунктів 1 та 4 статті 7 глави 1 розділу 1 МКУ встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Безпосереднє керівництво здійсненням митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Отже, з питань, які відносяться до митної справи, зокрема з питання повернення суми ввізного мита, сплаченого при імпорті товарів на територію України, які після ввезення було повернено польському постачальнику, ДПС рекомендує звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.