Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.01.2018 р. № 274/Н/99-99-13-02-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула Ваш запит від ............ щодо практичного застосування у 2018 році окремих норм законодавства особами, які провадять незалежну професійну діяльність та є одночасно фізичними особами - підприємцями, що надійшло листом ............ від ............ № ............ (вх. ДФС № ............ від ............), і повідомляє таке.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464 - VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Платниками єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Водночас, платниками єдиного внеску відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених, зокрема, у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий пункту 2 частини першої статті 7 закону № 2464).

Отже, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі відсутності доходу (прибутку) є обов’язком.

Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 2464).

З 01.01.2018 особи, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, звільнятимуться від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягай віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина четверта статті 4 Закону № 2464).

Водночас зауважуємо, що норми частина четверта статті 4 Закону № 2464 не поширюються на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

З 01.01.2018 для фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено єдині строки сплати єдиного внеску.

Зазначені особи зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).

Згідно з нормами частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок встановлено у розмірі 22 відс. до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Порядок та умови взяття на облік та зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці та при цьому провадять незалежну професійну діяльність, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі - наказ № 1588).

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Фізична особа - підприємець, яка одночасно провадить незалежну адвокатську діяльність, веде окремий облік доходів/витрат отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, визначено статтею 178 Кодексу.

Оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування визначено статтею 177 Кодексу.

Отже, якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність одночасно здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, така особа зобов’язана вести Книгу обліку доходів та витрат, затверджену наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 (далі - наказ № 481), в якій відображає отримані доходи та понесені протягом року витрати від здійснення обох видів діяльності.

За результатами звітного року зазначена особа подає одну податкову декларацію про майновий стан і доходи у строки, передбачені для фізичних осіб -підприємців, у строки, передбачені підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49

Кодексу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (тобто до 09 лютого), за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

При заповненні податкової декларації поряд з доходами від незалежної професійної та підприємницької діяльності фізична особа відображає інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

При цьому, відповідно до пункту 178.2 статті 178 та підпункту 1.3 пункту 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу фізична особа самостійно розраховує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовий збір за ставкою 1,5 відс. об’єкта оподаткування і сплачує до бюджету у строки, передбачені пунктом 57.1 статті 57 Кодексу, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації (тобто до 19 лютого).

Крім того, повідомляємо, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.