Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.09.2022 р. № 1377/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством у лютому-травні 2022 року були здійснені операції з придбання товарів/послуг. Постачальниками до 15.07.2022 не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні за такими операціями (їх реєстрація в ЄРПН не зупинена, питання реєстрації розглядається комісією з питань реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН). У зверненні не зазначено, чи було сформовано Товариством податковий кредит за такими операціями на підставі первинних (розрахункових) документів.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: на підставі яких документів Товариство у даному випадку може сформувати податковий кредит.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що  податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники
 податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Пунктом 32² підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону № 996.

Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено терміни реєстрації в ЄПРН податкових накладних / розрахунків коригування за операціями, здійсненими у лютому-травні 2022 року, для різних категорій платників податків. Зокрема, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, мають зареєструвати такі податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Таким чином, з урахуванням пункту 32² підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ за операціями з придбання товарів/послуг, здійсненими у лютому-травні, платник податку мав право віднести суми ПДВ до податкового кредиту відповідних звітних періодів (лютий, березень, квітень, травень 2022 року) на підставі первинних (розрахункових) документів. Право на такий податковий кредит зберігається за умови, що податкові накладні за такими операціями зареєстровані постачальником в ЄРПН у терміни, визначені підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

У разі відсутності факту реєстрації в ЄРПН податкових накладних у терміни, визначені підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, такі суми  податкового кредиту, сформованого за первинними (розрахунковими) документами, виключаються з декларації відповідного періоду шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої декларації. Надалі, після реєстрації постачальником в ЄРПН таких податкових накладних, покупець має право включити суми ПДВ, зазначені у них, до податкового кредиту звітного періоду, у якому такі податкові накладні будуть зареєстровані в ЄРПН, з урахуванням термінів, визначених пунктом 198.6 статті 198 ПКУ та їх зупинення відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Якщо платником податку не було сформовано податковий кредит на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів за операціями, які відбулись протягом лютого – травня 2022 року, то суми ПДВ, відображені у податкових накладних, складених за такими операціями та не зареєстрованими постачальником в ЄРПН до 15.07.2022, не можуть бути включені до складу податкового кредиту вказаних звітних періодів. Суми ПДВ, зазначені у таких податкових накладних, покупець має право включити до податкового кредиту у звітному періоді, у якому такі податкові накладні будуть зареєстровані в ЄРПН, або наступних звітних періодів протягом 365 календарних днів з дати складання таких податкових накладних, з урахуванням зупинення термінів, передбаченого підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.