Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.09.2022 р. № 1382/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг із переробки (обробки) напівфабрикатів одягу та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, 24.01.2020 між підприємством-нерезидентом (замовником) та Товариством (виконавцем) було укладено та підписано двосторонній договір (далі – Договір №), згідно з умовами якого підприємство-нерезидент (замовник) зобов’язується надати Товариству (виконавцю) для переробки (обробки) напівфабрикати одягу та оплатити вартість виконаних робіт.

На підставі Договору № та за фактом виконання робіт (послуг) з переробки (обробки) напівфабрикатів, 20.04.2022 було виставлено комерційний інвойс, в якому до вартості робіт (послуг) додано ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Вказані напівфабрикати, були попередньо ввезені на митну територію України у митному режимі переробки для здійснення переробки (обробки) третім підприємством на підставі окремого двостороннього договору переробки з підприємством-нерезидентом.

Після переробки вказаних напівфабриків третім підприємством та Товариством, вивезення за межі митної території України готових виробів одягу було здійснено третім підприємством.

 З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо визначення ставки ПДВ, яку необхідно застосовувати до операцій з постачання послуг із переробки (обробки) вказаних напівфабриків, враховуючи умови Договору №.

Разом з тим, звернення містить суперечливу інформацію щодо статусу Товариства при здійсненні таких операцій, а саме: спочатку зазначено, що згідно з умовами Договору № Товариство є виконавцем робіт, а надалі - Товариство є співвиконавцем робіт, і напівфабрикати ввозяться для переробки третьою особою. При цьому, вивезення переробленої продукції здійснюється третьою особою.

У зв’язку з цим ДПС надає загальне роз’яснення щодо оподаткування вказаних у зверненні операцій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі - МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ і пункт 2 статті 1 розділу I МКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Основні засади господарювання в Україні і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Загальний порядок укладання господарських договорів визначено               статтею  181 ГКУ.

Правові основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні визначено Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959).

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами (стаття 1 Закону № 959).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (стаття 1 Закону № 959).

Правові основи митного режиму переробка на митній території встановлено главою 23 МКУ.

Переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки (стаття 147 МКУ).

Поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами (стаття 148 МКУ).

Згідно зі статтею 150 МКУ кількість операцій з переробки товарів у митному режимі переробки на митній території не обмежується.

Операції з переробки товарів можуть включати:

1) власне переробку товарів, у тому числі: обробку, монтаж, демонтаж, використання окремих товарів, які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки;

2) ремонт товарів, у тому числі модернізацію, відновлення та регулювання, калібрування.

Окремі операції з переробки товарів або повний цикл переробки за дорученням підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів на митній території України, та з дозволу митного органу можуть здійснюватися іншими підприємствами. При цьому відповідальність перед митними органами за порушення визначеного порядку переробки товарів несе підприємство, якому видано дозвіл на проведення операцій з переробки товарів на митній території України. Дозволи на виконання окремих операцій з переробки або повного циклу переробки надаються одночасно з дозволом на переробку товарів на митній території України або, за необхідності, - на підставі заяви відповідної особи після надання цього дозволу та відображаються у ньому.

Статтею 160 МКУ передбачено, що митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Розміри ставок ПДВ визначено статтею 193 розділу V ПКУ.

Пунктом 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною.

Податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами «а» − «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту «б» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ до операцій, що передбачають роботи з рухомим майном, застосовується нульова ставка ПДВ та належать послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що операції резидента - платника ПДВ (виконавця) з постачання нерезиденту (замовнику) послуг з переробки (обробки) сировини, що ввезена на митну територію України для такої переробки (обробки) у визначеному законодавством порядку, підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою податку при наявності:

зовнішньоекономічного договору, укладеного між нерезидентом (замовником) та резидентом – платником ПДВ (виконавцем);

зобов'язання про вивезення безпосередньо резидентом – платником ПДВ (виконавцем) або нерезидентом (замовником) за межі митної території України готової продукції, виготовленої у процесі переробки (обробки) сировини.

З питання правомірності застосування описаної у зверненні схеми переробки сировини нерезидента на митній території України ДПС рекомендує звернутися до Державної митної служби України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).