Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.09.2022 р. № 1392/ІПК/99-00-21-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм Податкового кодексу України(далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана зі складністю застосування Кодексу та полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, що можуть виникнути у резидентів України (фізичних та/або юридичних осіб) при реєстрації (створенні шляхом заснування) компанії у Великій Британії.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи встановлено приписами чинного законодавства України обов’язок резидента України (фізичної та/або юридичної особи) повідомляти компетентні органи України про створення шляхом заснування юридичної особи – резидента Великої Британії? Якщо передбачено, то вказати: які саме органи державної влади, яким чином повідомляти та у які строки?

2. Чи поширюється на компанію – резидента Великої Британії, створеної шляхом заснування учасником (учасниками) – резидентами України вимоги законодавства про контрольовані іноземні компанії? Якщо поширюються, то надати інформацію:

2.1. За яких умов (наприклад, кількість учасників резидентів – України, їх частка/кількість акцій тощо) іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією?

2.2. Які вимоги встановлені приписами чинного законодавства України для повідомлення про створення/набуття (початок здійснення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі?

2.3. Які вимоги встановлені приписами чинного законодавства України щодо звітності (статистичної, податкової тощо) при створенні/набутті (початку здійснення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі, якщо на неї поширюються вимоги законодавства про контрольовані іноземні компанії?

2.4. Які вимоги сплати податків та зборів для іноземної юридичної особи та її учасників – резидентів України, якщо на неї поширюються вимоги законодавства про контрольовані іноземні компанії?

3. Які вимоги встановлені приписами чинного законодавства України для оподаткування (прибутку) компанії – резидента Великої Британії та (доходу, дивідендів) її учасників – резидентів України? Зокрема, за законодавствомякої з країн та до якого бюджету іноземна юридична особа, засновниками(учасниками)/акціонерами якої є резиденти України, буде сплачувати податки/зборита подавати звітність?

3.1.Чи необхідно повідомляти компетентні органи України про відкриттярахунку компанії – резидента Великої Британії?

4. Які вимоги встановлені приписами чинного законодавства України дляпрацевлаштування співробітників (резидентів України) у компанію, яка єрезидентом Великої Британії?

4.1.Чи передбачено повідомлення про працевлаштування та/або отриманняпопереднього дозволу для працевлаштування співробітників (резидентівУкраїни)?

4.2.Якщо передбачено, то вказати: які саме органи державної влади,яким чином повідомляти та у які строки?

4.3.Яким чином сплачуватимуться податки із заробітної плати та ЄСВ за співробітників – резидентів України при роботі в компанії – резиденті ВеликоїБританії?

5. Чи передбачено вимогами чинного законодавства України пільгові податки длякомпанії резидента Великої Британії, створеної засновниками(учасниками)/акціонерами резидентами України, якщо її основним видомдіяльності є ІТ (пільгові податки для ІТ)?

5.1.5. Чи передбачено вимогами чинного законодавства України пільговіподатки для працівників ІТ-компаній та гіг-спеціалістів для компанії– резидента Великої Британії, створеної засновниками(учасниками)/акціонерами – резидентами України?

6. Чи передбачено вимогами чинного законодавства України інструменти державногостимулювання R&D для ІТ-компанії – резидента Великої Британії, створеноїзасновниками (учасниками)/акціонерами – резидентами України (зокрема,вирахування інвестицій у R&D з бази оподаткування компаній, пільгові ставкиподатків та «податкові канікули» (ПДВ, ПнПП, ПДФО, ЄСВ), пільгові кредити тагранти, прискорена амортизація основних засобів, звільнення від сплати окремихподатків/зборів)?

6.1. У випадку використання окремих механізмів стимулювання R&DІТ-компанією на території Великої Британії, чи передбачено вимогамичинного законодавства України окремі вимоги сплати податків/зборів таподання звітності на території України? Яким чином будуть сплачуватисьподатки/збори на території України у випадку використанням інструментівстимулювання R&D для ІТ-компанії (наприклад, у разі вирахуванняінвестицій у R&D з бази оподаткування ІТ-компанії, використання пільговоїставки податків та «податкових канікул»)?»

Щодо питання 1.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 розділу II Кодексу контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 розділу II Кодексу), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до підпункту 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділуI Кодексу фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39²розділу I Кодексу;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39²розділу I Кодексу;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512 затверджені форма Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) та Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Згідно з пунктом 7 зазначеного вище Порядку Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи – резидента та основним місцем обліку юридичної особи – резидента.

Надсилання Повідомлення здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Закону України від
05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг».

Окремо зазначаємо, що вимоги підпункту 39².5.5  пункту 39².5 статті 39²розділу I Кодексу не застосовуються, якщо контрольована іноземна компанія є публічною компанією, вимоги до якої встановлені підпунктом 39².4.2.2 підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39²розділу I Кодексу.

Щодо питань2та 3.

Згідно із підпунктом 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Юридичною особою може визнаватися корпоративне утворення (об’єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов’язки та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або форми власності. Наявність у контрольованої іноземної компанії статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації.

У випадках, передбачених статтею 39²розділу IКодексу, до контрольованої іноземної компанії може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи.

Утворенням без статусу юридичної особи визнається утворення, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, яке відповідно до законодавства та/або документів, що регулюють її діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів.

Утворення без статусу юридичної особи можуть включати, зокрема, але не виключно, партнерства, трасти, фонди, інші установи та організації, створені на підставі правочину або закону іноземної держави (території). До утворень без статусу юридичної особи прирівнюються особи – нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу, які відповідно до особистого закону не є юридичними особами.Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи затверджений постановою Кабінету міністрів Українивід 04 липня 2017 року № 480 із змінами.

Пунктом 4 статті 82 частини 1 глави 6 розділу IV Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, ратифікованої Законом України від 16 грудня 2020 року № 1100-IX, із змінами внесеними від 04 травня 2022 року (далі – Угода) визначено, – «юридична особа» означає будь-яку юридичну особу, яку належним чином засновано або створено згідно з відповідним законодавством з метою отримання прибутку або з іншою метою та яка перебуває у приватній чи державній власності, зокрема будь-яку корпорацію, траст, підприємство, спільне підприємство, індивідуальне приватне підприємство або асоціацію.

Відповідно до пункту 5 статті 82 частини 1 глави 6 розділу IV Угоди «юридична особа України» або «юридична особа Сполученого Королівства» означає:

юридичну особу, засновану відповідно до законодавства України або Сполученого Королівства та таку, що має юридичну адресу, центральну адміністрацію або основне місце господарської діяльності на території України або Сполученого Королівства відповідно, як зазначено в пунктах 1 та 2 статті 416 глави 2 розділу VII Угоди;

якщо ця юридична особа має тільки свою юридичну адресу або центральну адміністрацію на території, як зазначено в пунктах 1 та 2 статті 416 глави 2 розділу VII Угоди, вона не вважається юридичною особою України або юридичною особою Сполученого Королівства, якщо тільки її операційна діяльність не має реального та постійного зв’язку з економікою України або Сполученого Королівства;

Підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу визначено, що з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж
50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж
10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків.

Протягом перехідного періоду для 2022-2023 звітних (податкових) років відповідно до пункту 54 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу підпункт «б» підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу застосовується в такій редакції:

«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або»,

або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

Підпункт 39².1.3. пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу розкриває поняття «частки в іноземній юридичній особі» та визначає правомочності власника частки в іноземній юридичній особі, що впливають на визначення такої особи контролюючою особою.

Порядок розрахунку частки при прямому та опосередкованому володінні для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі визначено підпунктом 39².1.4 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 39².1.6 пункту 39².1 статті 39²
розділуІ Кодексу особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей статті 39² розділу І Кодексу фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з обставин, перелічених у
підпункті 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу.

Пунктом 39².2 статті 39² розділу І Кодексу визначеніособливості оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії.

Підпунктом 39².2.1 пункту 39².2 статті 39² розділу І Кодексувизначено, що платником податку щодо прибутку контрольованої іноземної компанії є контролююча особа.

Якщо одна фізична або юридична особа володіє часткою або контролює частку в розмірі 25 і більше відсотків у контрольованій іноземній компанії спільно з іншими фізичними та/або юридичними особами, та при цьому жодна з осіб самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для контрольованої іноземної компанії у рівних частках (незалежно від того, чи досягає розмір частки кожного з них 25 відсотків).

Згідно із підпунктом 39².2.2 пункту 39².2 статті 39² розділу І Кодексу, об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії:

включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170
розділу IV Кодексу, або

за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розділом III Кодексу.

Пунктом 39².3 статті 39² розділу І Кодексу визначено порядок обчислення скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в Україні.

Особливості, які враховуютьсяпри розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії передбачені підпунктом 39².3.2 пункту 39².3 статті 39² розділу І Кодексу.Протягом перехідного періодупідпункти
39².3.2.1 – 39².3.2.4 підпункту 39².3.2 пункту 39².3 статті 39² розділу І Кодексу відповідно до пункту 54 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексузастосовуються щодо звітних періодів, що розпочинаються з 1 січня 2023 року.

Підпунктами 39².4.1, 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу визначені умови у разі додержання яких, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи.

Відповідно до підпункту 39².5.1 пункту 39².5 статті 39² розділу І Кодексу для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року.

Підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу І Кодексувизначено, що контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.

Порядок складання, подання звіту про контрольовані іноземні компанії, а також перелік відомостей, що зазначаються у звіті та додатки до нього, підстави для подачі звіту за скороченою формою визначено підпунктами
39².5.1 – 39².5.4 пункту 39².5 статті 39²розділу І Кодексу.

До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Пунктом 54 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу встановлені такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду:

першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;

штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 39²розділуI Кодексу під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії не застосовуються за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років;

до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39²  розділу I Кодексу. 

Вимоги щодо повідомлення контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, заснування, створення або набуття майнових прав, відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що здійснюється у відповідності до підпункту 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу І Кодексунаведено у відповіді до питання 1.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, із змінами, внесеними відповідним Протоколом, який ратифіковано Верховною Радою України 30 жовтня 2019 року (Закон України № 244-IX) і набрав чинності 05 грудня 2019 року
(далі – Конвенція), застосовуються до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (стаття 1 Конвенції). Одним з податків, на які поширюється дія Конвенції, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (стаття 2 Конвенції). Статтею 4 (Резидент) Конвенції визначені критерії щодо визначення резиденції осіб, на яких поширюються її положення. Оподаткування дивідендів визначено у статті 10 (Дивіденди) Конвенції.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначенимипунктом 141.4 статті 141 розділу III Кодексуі відповідно до цієї Конвенції.

Також слід зважати на вимоги пункту 64.5 статті 64 розділу II Кодексу, відповідно до якого нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України від 05 квітня 2001 року
№ 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Якщо засновником іноземної компанії є юридична особа, яка є  платником податку на прибуток, слід врахувати наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно з пунктом 13.1 статті 13 розділу I Кодексудоходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

Підпунктом 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу визначено, що дохід, отриманий з джерел за межами України, – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

У випадку отримання платником податку на прибуток від іноземної компанії дивідендів, вони враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, визначеного відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому, пунктом 140.4 статті 140 розділу III Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на:

суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на його користь від контрольованої іноземної компанії в межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався об'єкт оподаткування відповідно до підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Кодексу);

на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів (у тому числі контрольованих іноземних компаній) та на суму нарахованих дох