Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.09.2022 р. № 1408/ІПК/26-15-04-05-08

Головне управління ДПС у м. Києві на звернення Товариства щодо застосування спрощеної системи оподаткування, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство посилаючись на норми чинного законодавства просить надати роз’яснення: 

1. Що являється базою оподаткування єдиним податком за ставкою 5% (третя група) підприємства яке займається туроператорською діяльністю згідно КВЕД 79.12 Діяльність туристичних операторів?
2. Що являється базою оподаткування єдиним податком за ставкою 5% (третя група) підприємства яке займається турагентською діяльністю згідно КВЕД 79.11 Діяльність туристичних агентів?

Щодо першого питання

Туроператорська діяльність - діяльність туристичних операторів з організації та забезпечення створення туристичного продукту, реалізації та надання туристичних послуг щодо виїзного, в'їзного та внутрішнього туризму (пункт 3 Ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 991 (далі - Постанова № 991)).

Туроператор під час організації туризму оформляє та видає туристу безпосередньо або через турагента договір на туристичне обслуговування або ваучер, якщо договір укладається шляхом видачі ваучера. У випадку укладення договору на туристичне обслуговування туроператором оформляється та видається туристу платіжний документ (корінець прибуткового ордера, квитанція, касовий чек тощо), що підтверджує внесення туристом до каси туроператора вартості туристичних послуг, обумовлених договором з туристом. Якщо турист сплачує вартість туристичних послуг за договором на туристичне обслуговування через банківську установу або з використанням електронних платіжних засобів, оформлення платіжного документа туроператором не здійснюється (підпункти 19, 20 Постанови № 991).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Врахування витрат при визначенні доходу платника єдиного податку Кодексом не передбачено.

Платники єдиного податку третьої групи – юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу (пункт 296.1 статті 296 Кодексу). Такий облік ведеться за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункту 44.2 статті 44 Кодексу).

Отже, при здійсненні Товариством туроператорської діяльності, зокрема у випадку реалізації готового туристичного продукту доходом Товариства є сума коштів, отримана від споживачів цього туристичного продукту відповідно до договорів на туристичне обслуговування.

Щодо другого питання

Пунктом 292.4 статті 292 Кодексу встановлено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Правила здійснення агентської діяльності регламентуються главою 31 (статті 295-305) Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Згідно із частиною першою статті 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Тобто, туристичний агент укладає угоду з надання туристичних послуг від імені туристичного оператора, а отже і кошти за надані туристичні послуги отримує туроператор.

Комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання, який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Не є комерційними агентами суб’єкти господарювання, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (частина перша статті 297 ГКУ).

Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (стаття 301 ГКУ).

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін. 

Зважаючи на викладене, об’єктом оподаткування туристичного агента в такому випадку буде вся сума агентської винагороди, отриманої від туристичного оператора.

Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 стаття 52 глави 3 розділу ІІ Кодекс).