Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.09.2022 р. № 1411/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТОВ  (далі – ТОВ) щодо оподаткування дивідендівта, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, засновники ТОВ у 2022 році прийняли рішення про виплату дивідендів за 2018-2021 роки. Виплата дивідендів буде здійснюватися юридичній особі.

Товариство створено 23.07.2018 року. З 23.07.2018 по 30.09.2018 року ТОВ перебувало на загальній системі оподаткування, а з 01.10.2018 року перейшло на спрощену систему оподаткування та перебувало на ній по 30.09.2019.

З 01.10.2019 року перейшло на загальну систему оподаткування та перебуває по даний час.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Яким чином нараховувати податки з виплати дивідендів за 2018 та 2019 роки і як  визначити базу нарахування даних податків?

2. В якому випадку виплачені дивіденди не будуть оподатковуватися жодним податком?

3. Чи впливає факт переходу ТОВ протягом календарного року із загальної системи оподаткування на спрощену систему і навпаки на визначення бази оподаткування дивідендів і розміру їх оподаткування? Яким чином така зміна системи оподаткування впливає на визначення бази оподаткування виплат дивідендів і розміру їх оподаткування?

Щодо питання 1,3

Відповідно до частини першої ст. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон) виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Частиною третьою ст. 26 Закону дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом.

Згідно частини четвертої статті 26 Закону виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений п. 57.1¹ст. 57 Кодексу.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу(п.п. 57.1¹.1 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу).

Підпунктом 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених п.п. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

Відповідно до п.п. 57.1¹.3. п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу, авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1¹.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів:

на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 57.11.2 цього пункту. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

фізичним особам.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених п.п. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 Кодексу контрольованими. Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 Кодексу.

Враховуючи зазначене, у разі виплати дивідендів за період перебування на спрощеній системі оподаткування (у тому числі у разі якщо платник протягом звітного рокузмінював систему оподаткування) платник податку на прибуток сплачує авансовий внесок з податку на прибуток, розрахований з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. При цьому сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Водночас платник податку має право зменити податкове зобов’язання з податку на прибуток у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств на суму сплаченого протягом податкового (звітного) періоду авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів, а у разі якщо сума авансового внеску перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий період, то сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів до повного його погашення.

В той же час зазначаємо, що надати вичерпну індивідуальну податкову консультацію з порушеного питання можливо лише за наявності більш детальної інформації щодо учасників товариства, яким здійснюється виплата дивідендів (резидентство, наявність статусу материнської компанії, тощо).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).