X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.09.2022 р. № 1419/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                            (далі – Підприємство), щодо особливостей реєстрації податкових накладних  в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та подання звітності з податку на додану вартість у зв’язку зі смертю директора Підприємства та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємством складені податкові накладні                       від 24.12.2021 № 3 та від 26.12.2021 № 4. У зв’язку зі смертю директора Підприємство не мало права вчиняти будь-які дії з ведення господарської діяльності до моменту нотаріального посвідчення переходу корпоративних прав та призначення нового директора, тобто з 08.01.2022  до 26.01.2022 року. Тому, вказані податкові накладні не були своєчасно направлені на реєстрацію до ЄРПН. Також не було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2021 року.

Після призначення 26.01.2022 року нового директора Підприємства складені податкові накладні направлені на реєстрацію до ЄРПН, але не прийняті до реєстрації у зв’язку з відсутністю інформації про право підпису на дату складання документа особи, що засвідчила податкову накладну.

Податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2021 року не подавалася.

Враховуючи викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) щодо реєстрації зазначених у зверненні податкових накладних в ЄРПН?;

2) щодо подання до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Щодо питання 1

Реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється відповідно до вимог Кодексу та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами) (далі – Порядок № 1246).

Згідно з положеннями пункту 5 Порядку № 1246 податкові накладні приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог пункту 192.1 статті 192, пунктів 2001.3, 2001.9 статті 2001 та пунктів 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України від 05.10.2017 № 2155-VII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 № 959/30827 (зі змінами) (далі – Порядок № 557).

Статтею 201 розділу V Кодексу визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН.

Пунктом 2 Порядку № 1246 визначено, зокрема, що податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до статті 6 Закону № 851 для ідентифікації автора електронного документа використовується електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.

До ЄРПН приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою – підприємцем (пункт 10 Порядку № 1246).

Після надходження податкової накладної до ДПС в автоматизованому режимі проводяться перевірки, у тому числі чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податків такої податкової накладної (пункт 12 Порядку № 1246).

Перевірка набуття права складання та підписання податкової накладної  відповідальними особами підприємства здійснюється на підставі отриманих даних:

керівника підприємства відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

головного бухгалтера відповідно до поданої до ДПС заяви за формою
1-ОПП (додаток 5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (із змінами);

уповноваженої особи відповідно до поданого повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (за формою визначеною Порядком №557) яким керівником підприємства уповноважено таку особу на підписання податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної (далі – квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та результат перевірки. Якщо у податковій накладній за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246 (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної із зазначенням причин такого неприйняття.

Щодо питання 2

Відповідно до вимог пункту 49.1 статті 49 розділу ІІ Кодексу, податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 48.5 статті 48 розділу ІІ Кодексу визначено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента. (пункт 48.6 статті 48 розділу ІІ Кодексу).

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису (підпункт 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 розділу ІІ Кодексу).

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Кодексу (пункт 42.6 статті 42 розділу ІІ Кодексу) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за
№ 959/30827 (зі змінами) (далі – Порядок № 557).

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Законів № 2155 та № 851.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 557 автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

У першій квитанції електронного документа, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 розділу ІІ Порядку, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується (пункт 8 розділу ІІ Порядку№ 557).

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених четвертим абзацом пункту 42.6 статті 42 розділу ІІ Кодексу, зокрема наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.