Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.09.2022 р. № 1434/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства із обігу пального та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України   (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що з 19 січня 2021 року  здійснює свою господарську діяльність по закупці, переробці гірничої маси та реа­лізації щебеневої продукції. Для здійснення господарської діяльності підприємство використовує спеціалізовані машини та механізми, які працюють на дизельному пальному. У зв'язку з чим, Товариство здійснює закупівлю пального та зберігання його на своїй території на підставі ліцензії на зберігання пального виключно для потреб власного споживання. Товариство зареєстроване платником акцизного податку та є розпорядником акцизного складу.

З метою здійснення своєї господарської діяльності товариство має намір частково залучити автотранспорт третіх осіб, з якими укладає договори про надання послуг, за умовами яких Товари­ство як замовник здійснює заправку через паливороздавальну колонку власним пальним техніки третіх осіб (виконавців).

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних запитань:

1. Чи має право Товариство здійснювати заправку пальним, через паливороздава­льну колонку техніки третіх осіб (виконавців), залучених Товариством (замовником) на умовах договору підряду або договору про надання послуг?

2. Чи зобов’язано Товариство оформити ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, щоб мати змогу здійснювати заправку пальним через паливороздавальну колонку тех­ніки третіх осіб (виконавців), залучених Товариством (замовником) на умовах дого­вору підряду або договору про надання послуг?

 

Щодо питання 1.

 

Згідно із п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, зокрема, при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті «б» цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 Кодексу, платник податку при реалізації, зокрема, пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

При реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в ЄРАН, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні / розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН (п. 231.5 ст. 231 Кодексу).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України від 16.01.2003                        № 435-IV (далі – Цивільний кодекс) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому згідно із ст. 839 Цивільного кодексу, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто, а у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення  договору (ст. 902 Цивільного кодексу).

Отже, якщо Товариство здійснює операції із заправки пальним або за договором про надання послуг, або за договором підряду (при яких не дотримується  одночасного виконання умов, за яких такі операції відносяться до власного споживання пального), воно здійснюватиме реалізацію пального в розумінні п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу (а саме, реалізацію пального будь- яким іншим особам) та, відповідно, зобов’язане скласти акцизну накладну на такі операції з реалізації пального і зареєструвати її в ЄРАН у встановлені Кодексом терміни.

 

Щодо питання 2.

 

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється  Законом України від                       19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Статтею 1 Закону № 481, зокрема, визначено:

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;

місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах (ст. 15 Закону № 481).

Статтею 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що розрахунковою операцією є, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, з врахуванням вищевикладеного за описаних умов, якщо Товариство здійснює заправку пальним, через паливороздавальну колонку виключно в паливні баки тех­ніки третіх осіб (виконавців), залучених Товариством (замовником) на умовах дого­вору підряду або договору про надання послуг,  розрахункові операції не здійснюються, то такий вид діяльності не відноситься до роздрібної торгівлі пальним, а у Товариства відсутні підстави для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.