Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.09.2022 р. № 1444/ІПК/99-00-04-01-04-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення акціонерного Товариства щодо плати за землю (далі – Плата) та, керуючись ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках, право на які Товариством не оформлено
(далі − Ділянки).

Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, зокрема, на Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», просить надати роз’яснення, чи є Товариство платником Плати, чи є у Товариства підстави для обчислення податкових зобов’язань з Плати за Ділянки.

Плата справляється у двох формах: земельний податок (справляється власниками та постійними землекористувачами), орендна плата (справляється орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності) (п. 269.1 ст. 269 Кодексу).

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Кодексу підставою для нарахування земельного податку, зокрема є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою.

Підставою для справляння орендної плати є договір оренди (ст. 288 Кодексу).

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), до повноважень якої належить забезпечення ведення та адміністрування Державного земельного кадастру (Кадастр), на виконання п.п. 2 п. 1 Указу Президента України від 22.07.2019 № 542/2019 «Про заходи щодо протидії рейдерству» розроблено проект нової бюджетної програми «Розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, а також земельних ділянок усіх форм власності, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру»
(далі – Програма).

Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 Кодексу, зокрема за наявності даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у Товариства виникають підстави для самостійного обчислення податкових зобов’язань з Плати та подання податкової декларації.

При цьому, Товариству за наявності земельних ділянок, сформованих
до 2004 року, або речові права на які зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Кадастру, відповідно до положень Програми доцільно звернутися до Держгеокадастру як головного адміністратора Кадастру з питання розробки технічної документації із землеустрою та перенесення відомостей про такі земельні ділянки до Кадастру.

Крім цього, приписами Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) регламентовано: документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт (п. 7 ст. 120 Земельного кодексу).

Земельним кодексом передбачена відповідальність за порушення земельного законодавства, зокрема у разі ухилення юридичною особою від державної реєстрації земельних ділянок (п. «ї» частини першої ст. 211 Земельного кодексу).

Отже, в контексті принципу платності використання землі в Україні, визначеного ст. 206 Земельного кодексу, Товариство має здійснити заходи щодо внесення відомостей до Кадастру та/або оформлення речового права на Ділянки.

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом (п. 102.9 ст. 102 Кодексу).

Порядок справляння Плати у період дії воєнного стану в України врегульовано п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Кодексу, зокрема платникам Плати у період дії воєнного стану в Україні надано право не нараховувати та не сплачувати за земельні ділянки в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік територій).

Станом на сьогодні Перелік територій Кабінетом Міністрів України не визначений.

З набранням чинності відповідного рішення Уряду щодо визначення Переліку територій платники податків зможуть скорегувати свої податкові зобов’язання з Плати відповідно до Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).