Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.09.2022 р. № 1454/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо відображення у звітності з трансфертного ціноутворення кредит ноти та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство повідомляє, що у зв’язку із розпорядженням державних органів має бути списано та утилізовано неякісний товар, отриманий від пов’язаної особи нерезидента (оплата за товар не надійшла). Операція з придбання даного товару є контрольованою в рамках трансфертного ціноутворення. Постачальник згоден компенсувати вартість утилізованого товару у вигляді кредит-ноти.

Враховуючи викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Як кредит-ноти відображаються у звітності з трансфертного ціноутворення у випадку, якщо вони надані у поточному році, та операції з постачання товару відбулись також у поточному році?

2. Як кредит-ноти відображаються у звітності з трансфертного ціноутворення у випадку, якщо вони надані у минулому році, за який звітність з трансфертного ціноутворення вже подано?

3. Чи є відмінності у відображенні кредит-нот у звітності з трансфертного ціноутворення, якщо вони видані на 100 відсотків поставленого товару або на якусь частину поставленого товару?

Щодо питань 1, 2, 3.

Чинним законодавством України не передбачено поняття «кредит-нота» та не визначено його правовий статус.

Відповідно до частини третьої ст. 31 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2709) зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.

Статтею 3 Закону № 2709 визначено, що якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

  Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. Отже, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.

Статтею 632 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що:

ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Частиною першої ст. 678 ЦКУ визначено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Водночас, відповідно до частини другої ст. 678 ЦКУ у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

вимагати заміни товару.

Відповідно до п.п. 39.2.1.1 та п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначальною умовою для визнання операції контрольованою для цілей трансфертного ціноутворення є вплив такої операції на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Згідно з п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України
від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями.

Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (п. 1 розділу І Порядку).

Звертаємо увагу, що будь-які висновки щодоумов та порядку отримання від нерезидента знижки за поставлений товар у вигляді додаткової бонусної винагороди з використанням кредит-нот та кваліфікації операцій,  пов’язаних із застосуванням кредит-нот,можуть надаватися відповідно до суті, обставин і характеру проведення таких операцій з урахуванням договірних умов, а також первинних документів, якими вони супроводжувались. Більш повну відповідь надати неможливо враховуючі відсутність детального опису проведених операцій та/або копій договорів постачання товарів з нерезидентом та кредит-нот.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).