Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.09.2022 р. № 1475/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо необхідності нарахування платником ПДВ податкових зобов’язань з ПДВ у разі припинення застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності із сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство є імпортером товарів медичного призначення та здійснює операції з ввезення товарів на митну територію України та операції з постачання товарів на митній території України товарів на які поширюється режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Зокрема, при здійсненні операцій із ввезення окремих товарів (засобів індивідуального захисту) на митну територію України, Товариство сплачує ПДВ, оскільки режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224, поширюється виключно на операції з постачання таких товарів (засобів індивідуального захисту) на митній території України

Водночас, у період з 01 квітня 2022 року до 30 червня 2022 року Товариство застосовувало спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу, скориставшись нормами підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу.

З 01 липня 2022 року Товариство повернулось на загальну систему оподаткування і має намір застосувати норми підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу та, відповідно, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо необхідності нарахування Товариством податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу за товарами, ввезеними на митну територію України з ПДВ до початку застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності із сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу, та надалі поставленими у періоді застосування такої спрощеної системи.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 і 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 198, 199 і 201 розділу V Кодексу.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V Кодексу).

Пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу передбачено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і

поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, положення пункту 198.5 статті 198 розділу V  Кодексу та положення статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Норми пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовуються до операцій, що здійснюються починаючи з 17 березня 2020 року.

Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 224).

При цьому для окремих медичних виробів (засобів індивідуального захисту) відповідно до положень Постанови № 224 звільняються від оподаткування податком на додану вартість лише операції з постачання на митній території України (операції з ввезення на митну територію України оподатковуються у загальновстановленому порядку).

Окремі особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності встановлено главою 1 розділу XIV та підрозділами 8 і 10 розділу ХХ Кодексу.

Пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей, визначених у відповідних підпунктах пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені вказаним пунктом, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Абзацом четвертим підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу визначено, що за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених вказаним пунктом, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених вказаним пунктом, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що з огляду на те, що операція з постачання товарів (засобів індивідуального захисту) на митній території України була здійснена у період застосування Товариством спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності із сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу, і, відповідно, не була об’єктом оподаткування ПДВ, то у розглянутій у зверненні ситуації, враховуючи  норми, визначені абзацом четвертим підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, у Товариства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).