Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2022 р. № 1506/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про отримання індивідуальної податкової консультації щодо необхідності включення платнику єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу до вартості товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) податку на додану вартість (далі – ПДВ) при оформленні акту приймання виконаних будівельних робіт, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником ПДВ зі ставкою 20 відсотків. В період перебування на сплаті інших податків і зборів між Товариством та АЕС були укладені договори підряду на виконання будівельно-монтажних робіт. Ціна робіт за договорами, зазначена в «Договірній ціні», визначена відповідно до положень ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва». Відповідно до додатку С «Форма договірної ціни» та додатку Т «Форма акту приймання виконаних будівельних робіт», зазначеного ДСТУ, вартість будівельних робіт, у тому числі вартість матеріальних ресурсів, враховується без ПДВ, а ПДВ враховується за підсумком в загальній сумі ПДВ.

На підставі пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 01.04.2022 Товариство використовує спрощені систему з особливостями оподаткування (єдиний податок третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу). ТМЦ для виконання робіт були придбані Товариством з ПДВ до зміни системи оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати роз’яснення щодо необхідності враховувати суму ПДВ у вартості ТМЦ при оформленні актів приймання виконаних будівельних робіт за договорами в період перебування на спрощеній системі з особливостями оподаткування.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»                      (далі – Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина перша статті 9 Закону № 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону № 996).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ визначається відповідно до статті 187 розділу V Кодексу.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою (підпункт 9.5 пункту 9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідно до підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу.

Отже, якщо на дату виникнення податкових зобов’язань, визначену відповідно до статті 187 розділу V Кодексу, Товариство перебуває на єдиному податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки, таке Товариство звільняється від обов’язку нарахування ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Після переходу зі спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2 відсотки доходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платником ПДВ, таке Товариство у податковій звітності за перший звітний період відновлення реєстрації платника ПДВ повинно відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість товарів/послуг, використаних (поставлених, реалізованих) у неоподатковуваних операціях, які були придбані під час перебування на загальній системі оподаткування, та суми податку по яких підлягали включенню до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2 відсотки, виходячи з вартості придбання таких товарів/послуг.

При цьому, питання оформлення первинних документів належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 52⁸ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).