Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.09.2022 р. № 1517/ІПК/99-00-04-01-04-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо плати за землю (далі – Плата), та керуючись ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках, право на які Товариством не оформлено
(далі − Ділянки).

Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення щодо наявності у Товариства підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 Кодексу, для обчислення податкових зобов’язань з Плати за Ділянки.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Кодексу підставою для нарахування земельного податку, зокрема є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою.

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), до повноважень якої належить забезпечення ведення
та адміністрування Державного земельного кадастру (Кадастр), на виконання п.п. 2 п. 1 Указу Президента України від 22.07.2019 № 542/2019 «Про заходи щодо протидії рейдерству» розроблено проект нової бюджетної програми «Розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які
не внесені до Державного земельного кадастру, а також земельних ділянок усіх форм власності, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру» (далі – Програма).

Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 Кодексу, зокрема за наявності даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у Товариства виникають підстави для самостійного обчислення податкових зобов’язань з Плати та подання податкової декларації.

При цьому, Товариству за наявності земельних ділянок, сформованих
до 2004 року, або речові права на які зареєстровано до 1 січня 2013 року,
але відомості про які не внесені до Кадастру, відповідно до положень Програми доцільно звернутися до Держгеокадастру як головного адміністратора Кадастру з питання розробки технічної документації із землеустрою та перенесення відомостей про такі земельні ділянки до Кадастру.

З огляду на те, що контроль за дотриманням норм земельного законодавства здійснюють органи місцевого самоврядування (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), зокрема віднесення земельних ділянок до певної категорії здійснюється на підставі рішень таких органів (ст. 20 Земельного кодексу України), які також своїми рішеннями встановлюють ставки Податку з урахуванням меж ставок, визначених Кодексом, та виду цільового призначення землі (п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 та п. 284.1 ст. 284 Кодексу), то Товариству для уточнення цільового призначення кожної окремої земельної ділянки та розмірів ставок Податку необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Звертаємо увагу, що п. 102.9 ст. 102 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом (в тому числі зупинення строків надання індивідуальних податкових консультацій), іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).