Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.09.2022 р. № 1549/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ФОП щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства із ліцензування зберігання пального та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що перебуває на загальній системі оподаткування і, будучи платником ПДВ,здійснює діяльність з роздрібної торгівлі пальним.

19.11.2020 ФОП отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (далі – Ліцензія № 1) з терміном дії з 13.08.2020 по 13.08.2025.

Згідно із Розпорядженням контролюючого органу, яке було отримано ФОП  23.04.2021, зазначена ліцензія була анульована з причини отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами.

18.06.2021 ФОП отримав іншу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним з терміном дії до 18.06.2026.

В період з 24.04.2021 року по 18.06.2021 ФОП не здійснював діяльності з роздрібної торгівлі пальним. Проте, у зазначений період на АЗС (місце роздрібної торгівлі пальним) перебували залишки пального, які були придбані раніше під час дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Ліцензії № 1.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступнихзапитань:

1). Які дії, визначені податковим законодавством, відносно законно придбаного і наявного в місцях торгівлі пального має вчинити платник податку у випадку анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним?

2). Які податкові обов’язки, визначені Кодексом, виникають у платника податків у зв'язку з анулюванням ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним?

Щодо зазначених питань.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Статтею 1 Закону № 481 встановлено:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним визначає Закон № 481, норми якого є спеціальними по відношенню до інших законодавчих актів з цього питання.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензії на право зберігання пального визначено ст. 15 Закону № 481.

Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії(частина сімнадцята статті 15 Закону № 481).

Відповідно до абзацу четвертого частини сорокової статті 15 Закону № 481 для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Згідно із частиною сорок п’ятою статті 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Отже, Законом № 481 передбаченоотримання на право здійснення діяльності із зберігання пального відповідної ліцензії із зазначенням в ній місцезнаходження місця такого зберігання. Суб’єкт господарювання може зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання лише в місцях виробництва пального або місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (ст. 15 Закону № 481).

Таким чином, на період дії Ліцензії № 1 ФОП міг не отримувати ліцензію на право зберігання пального в зазначеному у такій ліцензії місці роздрібної торгівлі пальним. Проте, враховуючи, що 23.04.2021ФОП отримав розпорядження про анулювання Ліцензії № 1, він втратив право на зберігання пального в місці роздрібної торгівлі пальним.

Враховуючи вищевикладене та наявні на АЗС залишки пального, які були придбані раніше, відповідно до ст. 15 Закону № 481,ФОП був зобов’язаний звернутись до контролюючих органів із новою заявою про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального, зокрема і для можливого використання пального для власного споживання.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів фіксуючих факти здійснення господарських операцій.

Інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).