Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.09.2022 р. № 1568/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання оподаткування податком на додану вартість операцій збанківськими металами і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Банк проводить діяльність, зокрема, з купівлі/продажу банківських металів (золотих та срібних зливків), а також золотих та срібних інвестиційних монет, емітованих Національним банком України,які є засобом платежу.

Банкпросить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) який порядок оподаткування ПДВ операцій з купівлі/продажу банківських металів у вигляді золотих та срібних зливків?;

2)чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з купівлі/продажузолотих та срібних інвестиційних монет, емітованих Національним банком України, які є засобом платежу?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ(пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України  від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»(далі – Закон № 2473)) валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.

Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з нимивизначено Законом України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (далі – Закон № 637).

Згідно зі статтею 1 Закону № 637:

дорогоцінні метали – золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);

банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Статтею 14 Закону № 637 визначено, що порядок торгівлі банківськими металами встановлюється Національним банком України.

Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України затверджено постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 1 (далі – Положення № 1).З усіх видів дорогоцінних металів до категорії банківських металів відповідно до норм Положення № 1 віднесено:

зливки і порошки з пробами не нижче ніж: для золота – 995, для срібла – 999, для платини і паладію – 999,5;

монети, вироблені з дорогоцінних металів (далі – монети):

пам'ятні монети України, іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота – 900, для срібла – 925, для платини і паладію – 999;

інвестиційні монети України – монети з пробами для золота – 999,9, для срібла – 999,9, для платини – 999,5, які призначені для інвестування та накопичення;

порошки банківських металів – це золото, срібло, платина і паладій у вигляді порошкоподібної субстанції (гранули, губка), упаковані в скляні ампули, пластмасові банки або мішки з маркуванням визнаного виробника.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктами «а» − «г» пункту 185.1 статті 185 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Статтею 196 ПКУ встановлено, що не є об'єктом оподаткування, зокрема, операції з:

обігу валютних цінностей (крім банківських металів, банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, базою оподаткування яких є продажна вартість) (підпункт196.1.4 пункту 196.1 статті 196 ПКУ);

надання послуг з розрахунково-касового обслуговування. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (підпункт 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ).

Згідно з Переліком операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування,затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 01.08.2017 № 73 (далі – Перелік № 73), до операцій з розрахунково-касового обслуговування, зокрема, належать:

операції з проведення розрахунків клієнтів, зокрема, купівля-продаж безготівкової іноземної валюти, банківських металів за дорученням клієнтів та для здійснення власних операцій банку (підпункт 9 пункту 3 Переліку № 73);

купівля у фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) готівкової іноземної валюти, банківських металів з фізичною поставкою за готівкові гривні, продаж фізичним особам (резидентам і нерезидентам) готівкової іноземної валюти, банківських металів з фізичною поставкою за готівкові гривні; купівля та продаж готівкової іноземної валюти й банківських металів для юридичних осіб з наданням відповідних касових ордерів (підпункти 5, 6 пункту 5 Переліку № 73).

Відповідно до пункту 197.26 статті 197 ПКУзвільняються від оподаткування ПДВ операції платників податку, які здійснюють, зокрема, постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України інвестиційного золота.Термін «інвестиційне золото» для цілей розділу V ПКУ визначено  підпунктом 14.1.279 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Щодо питань 1,2

Операції з обігу валютних цінностей (крім, зокрема, банківських металів) відповідно до підпункту 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ.

В той же час, відповідно до підпункту 196.1.5  пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з розрахунково-касового обслуговування.

Таким чином, операції з обігу банківських металів є об’єктом оподаткування ПДВ.Такі операції оподатковуються у встановленому ПКУ порядку (крім операцій з постачання/ввезення інвестиційного золота, які звільняються від оподаткування ПДВ).

При цьому згідно з Положенням № 1 до банківських металів, зокрема, належать зливки і порошки з пробами для золота – не нижче ніж 995, для срібла – не нижче ніж 999, а також інвестиційні монети України – монети з пробами для золота – 999,9, для срібла – 999,9,які призначені для інвестування та накопичення.

Отже, за операціями з постачання на митній території України банківських металів (крім інвестиційного золота), у тому числі золотих та срібних зливків, а такожінвестиційних монет (якщо такі зливки/монети відповідають критеріям, визначеним Положенням № 1), база оподаткування ПДВ визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ, тобто виходячи з їх договірної вартості, крім операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ.

В той же час зметою підтвердження належності до банківських металів золотих та срібних зливків, а такожзолотих та срібних інвестиційних монет, емітованих Національним банком України, які є засобом платежу, ДПС пропонує Банку звернутися до Національного банку України, який відповідно до статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» встановлює для банків правила проведення банківських операцій, а також здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій.

Пунктом 52.2 статті 52 ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.