Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.09.2022 р. № 1601/ІПК/99-00-09-04-03-05

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань, пов’язаних із застосуванням податкових пільг і спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, та, керуючись статтею 52глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Установа є неприбутковою бюджетною установою. При цьому Установа, як замовник, зобов’язана здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг відповідно до вимог, визначених Законом України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922).

За результатами процедур і спрощених процедур закупівель Установа у 2022 році уклала договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, строк дії яких до 31 грудня 2022 року.

Із квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України деякі контрагенти Установи за договорами про закупівлю обрали спеціальний податковий режим і стали платниками єдиного податку третьої групи зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу, внаслідок чого їх обов’язкищодо нарахування та сплати ПДВ призупинені. При цьому ціна договорів про закупівлю, укладених між Установою та вказаними контрагентами, на момент укладання обчислювалася з урахуванням ПДВ.

З огляду на викладене, Установа просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи є поняття «пільга з оподаткування», визначене у пункті 6 частини п’ятої статті 41 Закону № 922, та поняття «податкова пільга», визначене у статті 30 розділу І ПКУ, тотожними?;

2) чи вважається пільгою з оподаткування звільнення платників єдиного податку третьої групи від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ?;

3) чи вважатиметься зміною умов щодо надання пільг з оподаткування у розумінні норм пункту 6 частини п’ятої статті 41 Закону № 922, перехід особи із загальної системи оподаткування (яка передбачала реєстрацію платником ПДВ) на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, яка передбачає звільнення від обов’язку нарахування та сплати ПДВ до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ?;

4) чи необхідно вносити зміни до договорів про закупівлю, які передбачають ціну з ПДВ, у частині зменшення ціни договору на розмір ПДВ, від обов’язку нарахування та сплати якого контрагент звільнений як платник єдиного податку третьої групи відповідно до підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійсненнягосподарської діяльностіміжсуб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Відповідно до частинипершоїстатті 638 ЦКУ договірє укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинамипершою та другою статті 651 ЦКУ зміна або розірваннядоговорудопускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Істотні умови господарського договору визначено статтею 180 ГКУ. Зокрема, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорівданого виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Приукладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлено статтею 188 ГКУ. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Договір про закупівлю – це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закон № 922).

Договір про закупівлю укладається відповідно до нормЦКУтаГКУз урахуванням особливостей, визначених Законом № 922 (частина перша статті 41 Закону № 922).

Відповідно до частини п’ятої статті 41 Закону № 922 істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1 – 8 частинип’ятоїстатті 41 Закону № 922, зокремазміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування (пункт 6 частини п’ятої статті 41 Закону № 922).

Поняття та сутність податкової пільги визначено статтею 30 розділу І ПКУ.

Так, під поняттям «податкова пільга» розуміється передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплатиподаткутазбору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначенихпунктом 30.2 статті 30 розділу І ПКУ (пункт 30.1 статті 30 розділу І ПКУ).

При цьому згідно з пунктом 30.9 статті 30 розділу І ПКУ податкова пільга надається шляхом:

податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору;

встановлення зниженої ставки податку та збору;

звільнення від сплати податку та збору.

Правові основи застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 глави 1 розділу XIV ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 глави 1 розділу XIV ПКУ).

Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку визначено підрозділом 8 розділу XX ПКУ.

Пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених у відповідних підпунктах пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ.

Так, згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУплатники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені вказаним пунктом ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУрозуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені вказаним пунктом, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених вказаним пунктом.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені вказаним пунктом ПКУ, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

На відміну від норм статті 30 розділу І ПКУ, якими визначено поняття «податкова пільга» та його сутність, у нормах пункту 6 частини п’ятої статті 41 Закону № 922 вживається поняття «пільги з оподаткування» безнадання його дефініції.

Оскільки будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, то для цілей застосування норм пункту 6 частини п’ятої статті 41 Закону № 922 доцільно використовувати поняття «податкова пільга» і його сутність, визначені нормами статті 30 розділу І ПКУ. При цьому, на думку ДПС поняття «податкова пільга» та «пільга з оподаткування» є тотожними.

Щодо питань 2 і 3

Перехід особи із загальної системи оподаткування (яка передбачала реєстрацію платником ПДВ) на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ, яка передбачає призупинення реєстрації платника ПДВ і звільнення від обов’язку нарахування та сплати ПДВ до припинення застосування такої спрощеної системи, не може вважатися застосуванням податкової пільги, оскільки:

під поняттям «спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розуміється особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату іншого податку, а не загалом звільнення від обов’язку щодо нарахування та сплатиподаткутазбору;

операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені вказаним вище пунктом ПКУ, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, а не звільнені від оподаткування ПДВ.

Таким чином перехід особи із загальної системи оподаткування (яка передбачала реєстрацію платником ПДВ) на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ не може вважатися наданням пільг з оподаткування.

Водночас, на період застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності із сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. з особливостями, визначеними підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, платник єдиного податку (реєстрацію платником ПДВ якого було призупинено на вказаний період), здійснюючи операції з постачання товарів/послуг на митній території України ПДВ на вартість таких товарів/послуг не нараховує та, відповідно, ціна таких товарів/послуг при здійсненні їх постачання визначається без урахування ПДВ.

Щодо питання 4

Питання формування розміру ціни (без урахування ПДВ) та необхідності внесення змін до договорів про закупівлю, попередньо укладених за результатами проведення процедур публічних закупівель відповідно до Закону № 922, у разі зміни системи оподаткування, не належить до компетенції ДПС.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).