Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.08.2022 р. № 1175/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  платника податків щодо обсягів різниць пального, що обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального або спирту етилового, та, керуючисьстаттею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що здійснює роздрібну реалізацію пального, в тому числі скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), у місцях роздрібної торгівлі через паливо-роздавальні колонки та є платником акцизного податку з реалізації пального. У зв’язку з набранням чинності норм Закону Українивід 30.11.2021 № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», зокрема до підпункту 213.1.6 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу, стосовно оподаткування акцизним податком обсягів та вартості втрачених підакцизних товарів (продукції), у платника виникли питання щодо застосування норм цього підпункту при визначенні об’єкта оподаткування акцизним податком.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вірно, що не є об’єктом оподаткування акцизним податком обсяги та вартість підакцизних товарів (продукції) у випадках:

а) якщо платник акцизу документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідоквипаровування в процесівиробництва, обробки, переробки, зберіганнячитранспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Цявимогазастосовується у разівтратипідакцизнихтоварів (продукції) у межах нормативіввтрат, якізатверджуються в порядку, щовизначаєтьсяКабінетомМіністрів України;

відповіднодо пункту 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу?

2. Яким нормативно-правовим актом, затвердженим Кабінетом Міністрів України, визначено «межі нормативних втрат», передбачені п. б) пункту 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу? 

3. Чи визначаються межі нормативних втрат, що не є об’єктом оподаткування акцизним податком, в тому числі, і постановою Кабінету Міністрів України № 408 від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового»?

4. Чи відноситься до нормативних втрат (що не є об’єктом оподаткування акцизним податком) обсяги різниць пального, що обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платника акцизного податку за акцизним складом, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, та обсягами залишків пального в бухгалтерському обліку, у розмірі, що не перевищує 3 відсотки обсягу реалізації пального, а саме скрапленого газу за такий календарний рік в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, відповідно до п. 47 Порядку № 408 «Деякі питання електронногоадміністрування реалізації пального та спирту етилового»?

або

Чи оподатковується акцизним податком обсяги різниць пального, що обліковується в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етиловогоза акцизним складом, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, та обсягами залишків пального в бухгалтерському обліку – у розмірі, що не перевищує 3 відсотки обсягу реалізації пального, а саме скрапленого газу за такий календарний рік в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, визначені відповідно до п. 47 Порядку № 408 «Деякі питання електронногоадміністрування реалізації пального та спирту етилового»?

5. Як визначати обсяги різниць пального відповідно до Порядку № 408 «Деякі питання електронногоадміністрування реалізації пального та спирту етилового», що обліковується в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, та обсягами залишків пального в бухгалтерському обліку – у розмірі, що перевищує 3 відсотки, коли необхідність обрахування обсягів різниць пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового виникає протягом календарного року, а не «за такий календарний рік»?

6. Чи оподатковується акцизним податком обсяги різниць пального, що обліковується в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етиловогоза акцизним складом, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, та обсягами залишків пального в бухгалтерському обліку – у розмірі, що перевищує 3 відсотки обсягу реалізації пального (скрапленого газу) за такий календарний рік в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, визначені відповідно Порядку № 408 «Деякі питання електронногоадміністрування реалізації пального та спирту етилового»?

Щодо питання 2.

Норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 року № 686.

Щодо питань 3 – 4.

Відповідно до пункту 232.1 статті 232 розділу VI Кодексу одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) є літри, приведені до температури 15° C. При цьому відпущені літри в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, для цілей цього розділу вважаються як літри, приведені до температури 15° C.

Оскільки обсяг пального у літрах залежить від його густини, яка змінюється залежно від температурного режиму зовнішнього середовища, облік отримання пального ведеться у приведених одиницях (в літрах, приведених до температури 15⁰С), а його відпуск – у літрах без приведення до температури 15⁰С, виникає невідповідність даних щодо обсягу пального, який обліковується в СЕА РПСЕ та обсягу пального за даними бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 47 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 24 квітня 2019 року № 408 (далі –Порядок № 408) таке відхилення між обсягами залишків пального, що обліковуються в СЕА РПСЕ платника акцизного податку за акцизним складом, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, та обсягами залишків пального в бухгалтерському обліку за кожним кодом згідно з УКТЗЕД за таким акцизним складом, які виникли внаслідок врахування в СЕА РПСЕ літрів пального, відпущених через паливороздавальні колонки на такому акцизному складі, як літрів, що вважаються приведеними до температури 15° C без врахування впливу змін фактичної температури повітря, яка була за такого відпуску, є обліковою різницею (якщо її розмір наприкінці календарного року не перевищує визначений цим пунктом відсоток обсягу реалізації пального за такий календарний рік в СЕА РПСЕ).

Отже, облікова різниця (тобто відхилення обсягів залишків пального за даними СЕА РПСЕ та даними бухгалтерського обліку) не відноситься до втрат пального, які виникають внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин або внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом.

Відповідно до пункту 48 Порядку № 408 на обсяги пального, що не перевищують розміру облікової різниці, якіобліковуються в СЕА РПСЕ, платник акцизного податкумає право скласти в одному примірнику та зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних не рідше одного разу на календарний рік на підставі бухгалтерської довідки не пізніше 31 січня наступного року.

Щодопитання 5

Оскільки обсяг пального у літрах залежить від його густини, яка змінюється залежно від температурного режиму зовнішнього середовища (при низьких температурах – густина пального збільшується, обсяг пального в літрах без їх приведення до температури 15° C зменшується, а при високих температурах – густина зменшується, а обсяг збільшується), обрахування відхилення між обсягами пального в СЕА РПСЕ та обсягами пального за даними бухгалтерського обліку здійснюється за календарний рік, що дає змогу частково нівелювати коливання такого відхилення при зміні температурного режиму зовнішнього середовищата визначити середній показник за календарний рік.

Складання акцизної накладної на обсяги пального, що не перевищують розміру облікової різниці, та її реєстрація в Єдиному реєстрі акцизних накладних передбачено пунктом 48 Порядку № 408.

Щодо питання  6

Згідно з підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованимиакцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Отже, якщо обсяг пального за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД або умовним кодом (для скрапленого газу (пропан або суміш пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану), реалізованого з акцизного складу, в тому числі з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, не перевищує обсяг отриманого на такий акцизний склад пального, об’єкт оподаткування акцизним податком з реалізації пального (незалежно від операції з реалізації пального – власне споживання пального, пальне, втрачене у межах та/або понад встановлені норми втрат, промислова переробка пального, облікова різниця, реалізація отримувачам тощо) не виникає.

Водночас, підпунктом 232.4.2 пункту 232.4 статті  232 розділу VI Кодексу передбачено можливість поповнення обсягів пального в СЕА РПСЕ шляхом подання заявки на поповнення обсягу залишку пального за умови:

наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не меншеніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягупального у такійзаявці, – для обсягівпального, щооподатковуютьсяакцизнимподатком;

без наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку – для обсягів пального, що оподатковуються на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування.

Тому, якщо у платника податку виникає необхідність здійснити реалізацію обсягів пального, що перевищують обсяги отриманого пального (отримання яких підтверджено документами, зазначеними у підпункті 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу) та збільшити обсяг пального в СЕА РПСЕ, це можливо здійснити шляхом подання заявки на поповнення обсягу залишку пального, та в-подальшому скласти акцизні накладні на операції з реалізації таких обсягів перевищення пального.

Щодо питання 1.

Згідно з підпунктом 213.1.6 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 Кодексу, є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Відповідно до пункту 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, у випадку втрати підакцизного товару (продукції) внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом (у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України) або якщо платник документально зафіксував втрати підакцизного товару (продукції) та надав контролюючому органу необхідні докази того, що вказаний товар (продукцію) втрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим, податкове зобов’язання з акцизного податку щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає.

При реалізації пального об’єктом оподаткування акцизним податком з реалізації пального згідно з підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального понад обсяги отриманого пального (отримання яких підтверджено документами, зазначеними у підпункті 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу).

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).