Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.08.2022 р. № 1180/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товаристващодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України(далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що планує проводити поточні ремонти приміщень та виробничого обладнання, в яких має намір використовувати різак, який працює за допомогою газу пропану та кисню. Газ та кисень планується придбати в спеціалізованих газових балонах виключно для роботи різака.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи необхідно підприємству при купівлі пропану та кисню у газових балонах для їх використання в господарській діяльності виключно для забезпечення роботи різака, приєднаних до нього в кількості по одній одиниці, отримувати ліцензію на зберігання пального?

2. Чи потрібно підприємству при купівлі пропану та кисню у газових балонах для їх використання в господарській діяльності виключно для забезпечення роботи різака, в кількості більшій, ніж необхідна для його одночасної роботи (крім безпосередньо приєднаних до нього в кількості по одній одиниці – додаткову кількість, яка буде зберігатися на території підприємства у спеціально відведеному для цього місці), отримувати ліцензію на зберігання пального?

До запитання 1.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно Закону № 481, ліцензуванню підлягають види діяльності, з пальним, визначення якого, наведене у п.п. 14.1.141¹   п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Статтею 1 Закону № 481 визначено:

ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку;

зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Згідно з частиною двадцятою ст.15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Інших виключень щодо не отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензії на право зберігання пального визначено ст. 15 Закону № 481.

Акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (пп. "б" пп. 14.1.6  п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу п.п.14.1.224п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Газовий різак – апарат, що служить для змішування паливного газу з киснем, формування підогрівного полум’я, і подачі до металу (виробу), що розрізають струменем різального кисню  (загальнодоступна інформація у мережі інтернет).

Відповідно до інформації зазначеної у зверненні, Товариство планує проводити ремонтні роботи з використанням різака, який працює за допомогою газу пропану та кисню.

Враховуючи зазначене, при зберіганні скрапленого газу у балонах, які підключено до обладнання газових різаків під час виконання вищезазначених робіт, і не використовується для власного споживання окремо від вказаного обладнання, у Товариства відповідно до ст. 15 Закону № 481, відсутній обов’язок отримувати ліцензію на зберігання пального.

До запитання 2

Частиною першою статті 15 Закону № 481 передбачено, що зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального відповідно (частина дев’ята статті 15Закону № 481).

Перелік документів необхідних для отримання ліцензій, розмір сплати визначено ст. 15 Закону №481.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження (частина сорок п’ята ст. 15 Закону № 481).

Отже, якщо Товариство здійснює зберігання пального (газ в балонах) на власній території для потреб власного споживання,йому необхідно отримати ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресами зберігання пального.

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.