Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.08.2022 р. № 1209/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень Товариства щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства із ліцензування зберігання пального та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своїх зверненнях платник податків повідомив, що Товариство єсуб’єктом господарювання, яке здійснює свою господарську діяльність відповідно до зареєстрованих видів економічної діяльності, зокрема, але не виключно, в сільськогосподарській сфері.

Так, Товариство для виконання польових робіт використовує власну або орендовану техніку, яку має намір заправляти із бензовозу, який отримує паливо від постачальників і доставляє його на поля для заправки тракторів та іншої сільськогосподарської техніки Товариства.

Все паливо, яке придбаваєпідприємство, знаходиться у стаціонарних резервуарах (ємностях), які використовуються для зберігання пального та на які підприємство має ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а також у паливних баках транспортник засобів та сільськогосподарської техніки.

Бензовоз буде здійснювати виключно переміщення палива до полів (земельних ділянок сільськогосподарського призначення) для заправки власної/орендованої техніки та/або обладнання. Паливо не буде зберігатися в бензовозі (цистерні), а буде заправлятися в паливні баки техніки та/або обладнання.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступнихзапитань:

1. Чи повинне Товариство отримувати ліцензію на зберігання палива у цистернах бензовоза, якщо цей транспортний засіб здійснює тільки переміщення палива, а не його зберігання?

2. Якщо Товариство повинне отримувати ліцензію на зберігання палива у цистернах бензовоза чи можливо її отримати шляхом збільшення обсягу пального на об’єм цистерни бензовозу по існуючій в Товариства ліцензії на зберігання палива у стаціонарних резервуарах?

3. Чи повинне Товариство отримувати ліцензію на перевезення палива у цистернах бензовоза, якщо цей транспортний засіб здійснює переміщення палива до полів для заправки власної/орендованої техніки та/або обладнання, тобто виключно для потреб власного споживання?

 

Щодо зазначених питань.

 

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання
(у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензії на право зберігання пального визначено ст. 15 Закону № 481.

Згідно із Законом № 481 видаються ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним. Ліцензування діяльності із перевезення пального не передбачено.

Відповідно до вимог Закону № 481 у разі здійснення зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Статтею 15 Закону № 481, встановлено, що суб’єкти господарювання
(у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно.

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу (частина друга статті 15 Закону № 481).

Згідно із пунктом 63.3 статті 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Таким чином, ліцензування діяльності з перевезення пального у цистернах бензовоза не передбачено.Якщо транспортний засіб використовується виключнодля переміщення пального, а не його зберігання певний час у певному місці, де наявні об’єкти оподаткування у розумінні Закону № 481, обов’язку отримувати ліцензію на зберігання пального у такому транспортному засобі у Товариства не виникає.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, транспортні засоби, що використовуються суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України, зокрема пального для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне.

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують, зокрема пальне, здійснюється на підставі зокрема, але не виключно, заявок на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального.

Такі заявки подаються суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Переміщення пального транспортними засобами, що не зазначені, зокрема але не виключно, у заявках на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, забороняється.

Слід зазначити, що до звернень Товариства не надано будь-яких первинних документів фіксуючих факти здійснення господарських операцій.

Інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.