Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.08.2022 р. № 1241/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо застосування відповідальності за порушення встановлених граничних строків розрахунків за імпортною операцією та дії форс-мажорних обставин у зв’язку з початком бойових дій на території України, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що ним укладено зовнішньоекономічний контракт на придбання обладнання, провів оплату за товар, але у зв’язку з початком бойових дій на території України поставка товару затримується на невизначений строк.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи нараховується пеня за порушення граничних строків розрахунків за імпортною операцією, якщо поставка товару затримується через форс-мажорні обставини (воєнні дії).
2. Які документи необхідно надати банку/податковому органу для продовження строків розрахунків за імпортною операцією. Чи достатньо листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 для підтвердження факту наявності форс-мажорних обставин.
3. Чи вважається, що у зв’язку з введенням воєнного стану згідно з листом ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 перебіг строку розрахунків за операцією з імпорту товарів зупиненим, а пеня такою, що не підлягає нарахуванню. Або факт наявності форс-мажорних обставин у зв’язку з військовою агресією та введенням воєнного стану необхідно підтвердити окремими листами ТПП за кожним зовнішньоекономічним договором.

Щодо питань 1, 2 та 3 зазначаємо, що статями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), і становлять 365 календарних днів.

У зв’язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами і доповненнями від 07.07.2022, якою встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 днів.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, згідно із частиною 5 статті 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору за операціями з імпорту товарів зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого Національним банком України, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто, одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов’язання та унеможливлюють після здійснення авансового платежу Товариством поставку йому іноземною компанією обладнання на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента, та/або сертифікатом ТПП України.

Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі – Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14 ¹ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов’язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

При цьому, ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

Якщо Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник після закінчення дії таких обставин має право звернутися до ТПП України / регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі Сертифіката до дня їх закінчення (пункт 6.12 Регламенту).

Водночас зазначаємо, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Тобто ТПП України листом повідомила «всім кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності України. Але Регламентом ТПП лист невизначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Враховуючи вимоги Закону № 2473 і Регламенту ТПП, та посилання  Товариства на початок бойових дій на території України, повідомляємо, що для можливого звільнення товариства від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України, необхідно обґрунтувати неможливість виконання іноземною компанією поставки обладнання після здійснення товариством на його користь авансового платежу відповідно до укладеного зовнішньоекономічного контракту, та отримати сертифікат про наявність форс-мажорних обставин від Торгово-промислової палати України із зазначенням періоду дії таких обставин.

Водночас зазначаємо, що висновки щодо наявності факту порушення граничних строків розрахунків за імпортною операцією та підстав для нарахування пені, згідно з частиною 5 статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.